Головна
Якби мені сивий кінь

Якби мені сивий кінь

Назва	Якби мені сивий кінь
Жанр	Жартівливі, Пісні літературного походження
Мотив	Залицяння, сватання , Кохання
Дата запису	1998 р.
Місце запису	м. Ровеньки, Ровеньківський район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Галина Федорівна Єрмачок (невід.) (батьки народилися на Ростовщині, але з 1930-х років - на Донеччині)
Збирачi	Наталія Терських
Транскрипція	Наталія Олійник
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Якби мені сивий кінь, я уздечку маю,
Я б поїхав за Дунай, там дівчину маю,
А я все дивлюся, де моя Маруся,
А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі)

Як приїхав за Дунай, на горбочку хата,
Стара баба, старий дід, ще й дівка кирпата,
А я все дивлюся, де моя Маруся,
А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі)

Запросили в хату, запросили сісти,
Поставили бараболю нечищену їсти,
А я все дивлюся, де моя Маруся,
А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі)

А я тую бараболю по столу катаю,
На полиці паляниці, я на них киваю,
А я все дивлюся, де моя Маруся,
А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі)

Потушили каганці, полягали спати,
Я за тії паляниці та й тікати з хати,
А я все дивлюся, де моя Маруся,
А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі)

Як поліз я через тин, через перелази,
А дід мене ціпом-ціпом, аж чотирі рази,
А я все дивлюся, де моя Маруся,
А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 00:56 100	Сяк-так до вечора буду жить	Жартівливі	м. Ровеньки, Ровеньківський район	00:56	Сяк-так до вечора буду жить, А ввечері мій миленький прибіжить. Я йому всю правду розкажу, Через кого на вулицю не хажу. Через того, через любчика, Через сизого голубчика, Через того, через любчика, Через сизого голубчика. Брешеш, дівчино, брешеш, Щовечора на улицю чешиш, чешиш. Щовечора та щораночку, Полюби мене, коханочку, Щовечора та щораночку, Полюби мене, коханочку.
0:00 01:42 100	Тече вода каламутна	Пісні з особистого та родинного життя 1 Пісні літературного походження	м. Ровеньки, Ровеньківський район	01:42	Тече вода каламутна, – чого, мила, така смутна? – Я не смутна, ген сердита, бо з вечора була бита. (двічі) Била мене мати з ночі, за Йванкові карі очі, Ще й казала буде бити, щоб Іванка не любити. (двічі) А я Йванка так любую, де зустріну, там цілую, Ой, Іванко, серце моє, нема краще, чім нас двоє. (двічі) Тече вода коло млина, – мамо моя, я не винна, Ми з Іванком паровані, як орлята мальовані. (двічі) Тече вода каламутна, – чого, мила, така смутна? – Я не смутна, ген сердита, бо з вечора була бита. (двічі)
0:00 02:09 100	Що то за кінь стоїть	Пісні з особистого та родинного життя	м. Ровеньки, Ровеньківський район	02:09	Що то за кінь стоїть, та й біла гривонька, Сподобалась мені, сподобалась мені тая дівчинонька. (двічі) Не так та дівчина, як біле личенько, «Подай же, дівчина, подай же, гарная, на коня рученьку». (двічі) Дівчина підійшла, рученьку подала, «Ой лучше б я була, ой лучше б я була кохання не знала». (двічі) Кохання, кохання, з вечора до рання, Як сонечко зійде, як сонечко зійде, кохання відійде. (двічі)