Якби мені сивий кінь

НазваЯкби мені сивий кінь
ЖанрЖартівливі, Пісні літературного походження
МотивЗалицяння, сватання , Кохання
Дата запису1998 р.
Місце записум. Ровеньки, Ровеньківський район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціГалина Федорівна Єрмачок (невід.) (батьки народилися на Ростовщині, але з 1930-х років - на Донеччині)
ЗбирачiНаталія Терських
ТранскрипціяНаталія Олійник
КолекціяДонецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Якби мені сивий кінь, я уздечку маю,
Я б поїхав за Дунай, там дівчину маю,
А я все дивлюся, де моя Маруся,
А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі)

Як приїхав за Дунай, на горбочку хата,
Стара баба, старий дід, ще й дівка кирпата,
А я все дивлюся, де моя Маруся,
А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі)

Запросили в хату, запросили сісти,
Поставили бараболю нечищену їсти,
А я все дивлюся, де моя Маруся,
А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі)

А я тую бараболю по столу катаю,
На полиці паляниці, я на них киваю,
А я все дивлюся, де моя Маруся,
А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі)

Потушили каганці, полягали спати,
Я за тії паляниці та й тікати з хати,
А я все дивлюся, де моя Маруся,
А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі)

Як поліз я через тин, через перелази,
А дід мене ціпом-ціпом, аж чотирі рази,
А я все дивлюся, де моя Маруся,
А я все дивлюся: «Де ж ти, моя Маруся?» (останні два рядки двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 00:56
100
​Сяк-так до вечора буду жить
Жартівливі
м. Ровеньки, Ровеньківський район00:56

Сяк-так до вечора буду жить,
А ввечері мій миленький прибіжить.

Я йому всю правду розкажу,
Через кого на вулицю не хажу.

Через того, через любчика,
Через сизого голубчика,
Через того, через любчика,
Через сизого голубчика.

Брешеш, дівчино, брешеш,
Щовечора на улицю чешиш, чешиш.

Щовечора та щораночку,
Полюби мене, коханочку,
Щовечора та щораночку,
Полюби мене, коханочку.

0:00 01:42
100
Тече вода каламутна
Пісні з особистого та родинного життя
1

Пісні літературного походження

м. Ровеньки, Ровеньківський район01:42

Тече вода каламутна, – чого, мила, така смутна?
– Я не смутна, ген сердита, бо з вечора була бита. (двічі)

Била мене мати з ночі, за Йванкові карі очі,
Ще й казала буде бити, щоб Іванка не любити. (двічі)

А я Йванка так любую, де зустріну, там цілую,
Ой, Іванко, серце моє, нема краще, чім нас двоє. (двічі)

Тече вода коло млина, – мамо моя, я не винна,
Ми з Іванком паровані, як орлята мальовані. (двічі)

Тече вода каламутна, – чого, мила, така смутна?
– Я не смутна, ген сердита, бо з вечора була бита. (двічі)

0:00 01:48
100
Ти казала в понеділок
Жартівливі
м. Ровеньки, Ровеньківський район01:48

Ти казала в понеділок, підем разом по барвінок,
Я прийшов – тебе нема, підманула, підвела,
Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела,
Ти ж мене молодого з ума-розуму звела.

Ти казала у вівторок, поцілуєш разів сорок,
Я прийшов – тебе нема, підманула, підвела,
Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела,
Ти ж мене молодого з ума-розуму звела.

Ти у середу, підем разом по череду,
Я прийшов – тебе нема, підманула, підвела,
Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела,
Ти ж мене молодого з ума-розуму звела.

Ти казала у четвер, підем разом на концерт,
Я прийшов – тебе нема, підманула, підвела,
Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела,
Ти ж мене молодого з ума-розуму звела.

Ти казала у п’ятницю, підем разом до крамниці,
Я прийшов – тебе нема, підманула, підвела,
Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела,
Ти ж мене молодого з ума-розуму звела.

Ти казала у суботу, підем разом на роботу,
Я прийшов – тебе нема, підманула, підвела,
Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела,
Ти ж мене молодого з ума-розуму звела.

Ти казала у неділю, підем разом на весілля,
Я прийшов – тебе нема, підманула, підвела,
Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела,
Ти ж мене молодого з ума-розуму звела.