Головна
Мимо царства я прохожу

Мимо царства я прохожу

Назва	Мимо царства я прохожу
Жанр	Псальми
Мотив	Смерть
Дата запису	28 черв. 1994 р.
Місце запису	с. Софіївка, Краматорський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Тетяна Тихонівна Семенова (1911)
Збирачi	Олена Сусідко
Транскрипція	Наталія Олійник
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Мимо царства я прохожу,
Горько плачу і гляжу,
Ой горе, горе мнє ж вєлікоє.

Каятись я не хотів,
Бога в серці не імів.
Ой горе, горе мнє ж вєлікоє.

Бо, не чтив я й отца і мать,
Всих старався розражать.
Ой горе, горе мнє ж вєлікоє.

Смолу і огонь я п’ю,
За прегордую жизть свою,
Ой горе, горе мнє ж вєлікоє.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:32 100	Ой ви браття ж мої, сьостри	Псальми	с. Софіївка, Краматорський район	01:32	Ой ви браття ж мої, сьостри, Ви по духу – всє друзья, Ви прийдітє, посмотрітє, Жисть окончілась моя. Ви прийдітє, посмотрітє, Господь чудо сотворіл, Слетел ангел божий с нєба, Душу с тєлом розлучіл. Лежить тєло біз дихання, І не може говорить, Ви прийдітє, браття, сьостри, Мойо тєло хоронить. І з молітвою святою, До могили донесіть. Ви розлучную молітву, Ви пропойтє надо мной, Земний поклон поклонітє, Загорніть сирой земльой.
0:00 03:16 100	Та жив же багач	Псальми 1 Постові	с. Костянтинівка, Сахновщинський район	03:16	Та жив же багач у багатстві, Та все ж думав про багатство, Та все ж думав про багатство. Та жив же багач у хоромах, А смерть стоїть у порога, А смерть стоїть у порога. "Та смерть же ж моя, рідна мати, Позволь родину зібрати, Позволь родину зібрати?" Та ще родина й не зійшлася, Душа з тєлом розсталася, Душа з тєлом розсталася. "Ой смерть моя милослива, Чого ж ти раньше ни звістила, Чого ж раньше ни звістила?" "А я ж тобі ізвіщала, Тебе дома ни застала, Тебе дома ни застала".
0:00 06:48 100	Чоловік живе на світі	Псальми	с. Михайлівка, Шахтарський (Горлівський) район	06:48	Чоловік живе на світі, Як трава в полє растьоть. Як трава в полє растьоть, Утром рано ж розцвєтаєт, А к вєчєру й опадьоть. А к вєчєру й опадьоть, Із вечора ж чоловіче, Й у бєсьодушкє сидить. У бєсьодушкє сидить, А на утро ж чоловіче, У во гробушкє лежить. Й у во гробушкє лежить, Ясниє глазочки померкли, На свєт бєлой не глядять. На свєт бєлой не глядять, Бєлиє рученьки сложивши, Близько к серцю своєму. Близько к серцю своєму, Душа ж с тєлом розставалась, Как сініца со гнєздом. Как сініца со гнєздом, Душа ж взлєтєла і сказала: «Очень жалко, жалосно. Очень жалко, жалосно, Ой ви ж, браття ж, та й сестриці, Ви ж не дєлайте того. Ви ж не дєлайте ж того, Ви возьмітє ж та й пройдайте, Всьо імєннячко мойо. Всьо імєннячко мойо, Та й роздайте ж нищим браттям, Визволяйте ви мєня. Визволяйте ви мєня, Можеть і Господь пожалєєт, Та й помилуєт мєня. Та й помилуєть мєня», Рекут і ангели господні, На отвєт етой души. На отвєт етой души, «Не готовила душа царство, Так іди ж ти в тьомной мир. Так іди ж ти в тьомной мир, В тьомному мирі ж край дальокий, Душі тьомниє врата».