Та ой з сєвера ой вітер віє
До пошуку| Назва | Та ой з сєвера ой вітер віє |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Дошлюбні стосунки, Кохання |
| Дата запису | 17 бер. 1991 р. |
| Місце запису | с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
| Виконавці | Максюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Гончаренко Килина Михайлівна (1910), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924) |
| Збирачi | Г. В. Лук'янець, Д. О. Лебединський |
| Транскрипція | К. О. Курдіновська |
| Аудіо файл |
Та ой з сєвера ой вітер віє,
А із запада сонце гріє
ой на мой зельон сад.
На мой зельон сад,
Та в саду була, ой цвіти рвала,
Та ой там дівка цвіти рвала,
Ой совила вінок.
Совила вінок,
Та й а совивши ой та й віночок,
Та в руках біленький платочок,
Ой перейди сюда.
Перейди сюда,
Та брил я річку, ой ше й місточок,
Ой там калиновий кусточок,
Ой шовкова трава.
Шовкова трава,
Та комиш-травка ой шевелиться,
А дівка з парнем спать ложиться,
Ой только шо лягла.
Только шо лягла,
Та вона влягла й уляглася,
Цілуванням зайнялася,
Ой цілує його.
Цілує його,
Та вона цілує, обнімає,
А до серденька пригортає:
«Ой серденько ж моє!.
Серденько моє,
Та як я тебе не побачу –
Разів сорок на день плачу,
Ой плачу ж за тобою!
Та шо я плачу за тобою,
Як рибонька за водою,
Так я за тобою!».