Ой Боже, Боже, коли той вечір буде
| Назва | Ой Боже, Боже, коли той вечір буде |
|---|---|
| Жанр | Сирітські |
| Мотив | Сирітське життя, Важка праця |
| Дата запису | 25 бер. 1991 р. |
| Місце запису | с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
| Виконавці | Петренко Ганна Андріївна (1915), Гончаренко Килина Михайлівна (1910) |
| Збирачi | Дмитро Лебединський |
| Транскрипція | Катерина Курдіновська |
Слухати аудіо
Ой Боже(и), Боже(и), коли той вечір буде,
Та коли про мене наговоряться лю(ди).
Говорять зранку, говорять до півночі,
Бодай ворогам повилазили й о(чі).
Говорять старі, говорять ше й малії,
А ше й говорять воріженьки тяжкі(ї).
Ой горе(и), горе(и), сирота грядки поле,
Великий мороз аж у ніженьки ко(ле).
Ой то ж не мороз, то нерідная мати,
Кладе сироту, не вечерявши, спа(ти).
Не вечеряла, не буду й обідати,
Нема родочку — нікому й одвіда(ти).
А ненько моя, дороге насіннячко,
А де тебе взяти, де тебе посія(ти)?
Ой посію я в світлиці на скамниці,
А буду ж поливать сім неділь із крини(ці).
Буду поливать сім неділь із криниці,
Поки зійдуться братіки та сестри(ці).
А братіки йдуть, як голубчики гудуть,
А сестриці йдуть, як зозуленьки ку(ють).
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Як була у Насті | Балади | с. Клюшниківка, Миргородський район | 02:15 |
Як була у Насті нерідная мати, Настя не зуміла, Настя не зуміла, Як приїхав милий із Дону додому, Пішла Настусина, пішла Настусина, Батько в степівщину – нема Настусини, «Ой мила ж ти, мила, чом несправедлива, «Уже Настя дома, пішла у садочок, Батько у садочок – нема Настусини, | ||
| Сирота я, братця ж, неякая | Пісні з особистого та родинного життя | с. Клюшниківка, Миргородський район | 01:06 |
Сирота я, братця ж, неякая, Ні дєвушка, ой да й ні вдова я, | ||
| Ой од станції та до станції | Пісні з особистого та родинного життя | с. Клюшниківка, Миргородський район | 03:42 |
Ой од станції та до станції топтана дорожка, Дівчина втоптала, На Дон виряжала, Ой нехай тобі ой сива зозуля – мє(і)ні соловейко, Ой нашо ж ме(і)ні та сива зозуля, як я соловейко, |