Скочив козел в огород (веснянка на Масляну)

Скочив козел
В огород, в огород,

Поїв козел
Лук-часник, лук-часник,

Упіймали козла,
Повели додому,
Стали йому наказать…

Ускочив козел у город, у город,
Ой, льолі-ладонь,
У город, й у город.
Ги!

Поїв козел лук-часник,
Ой, льолі-ладонь,
Лук-часник, лук-часник.
Ги!

Іще білу капусту,
Ой, льолі-ладонь,
Капусту, капусту.

А ще красні буряки, буряки,
Ой, льолі-ладонь,
Буряки, буряки.
Ги!

Наші хлопці дураки, дураки,
Ой, льолі-ладонь,
Дураки, дураки.
Ги!

Їдять полову як бики, як бики,
Ой, льолі-ладонь,
Як бики, як бики.
Ги!

А дівчата умниці, умниці,
Ой, льолі-ладонь,
Умниці, умниці.
Ги!

Водять козла по вулиці, по вулиці,
Ой, льолі-ладонь,
Вулиці, по вулиці.
Ги!

– Як козла? Нарядили, гляди, козла, … у що, тоді шо? У солому його так, понаплітали всього, і роги, і все зробили як треба…
– Роги з соломи робили?
– А то з чого! З соломи все, усе, і врядили його соломою, кругом.
– Так це чучело робили чи чоловік?
– Нє, чоловіка! Ну кого-небудь, чи тебе, чи…
– Ага, ясно, ну шо, соломою його обвішували?
– Соломою кругом, соломою, і роги з соломи, і хвіст із соломи. Ну і водили, гляди, співали. Ну ми не водили з нею.
– А як водили, по вулицям водили?
– Ну да, на луг.
– А коли це було, на Масляну?
– Це на Масляну.
– І шо, туди люди збиралися, на той луг?
– А хто його знає… Молоденькі більше, отакі...
– А по хатам козла водили?
– Нє, нє...
– А не памʼятаєте, що співали? «Ой скочив козел в огород, в огород…»?

Ой скочив козел у город, у город,
Поїв капусту, буряки…

– Оце, на оцей голос.
– «Ой лєлі ладоми», єсть такий приспів?
– Ну, гляди, не знаю...