Ходив я по полю

НазваХодив я по полю
ЖанрТюремна
Дата запису1 вер. 1990 р.
Місце записус. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
ВиконавціМаксюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924), Козарь Тетяна Василівна (1919)
ЗбирачiГалина Лук'янець, Дмитро Лебединський, Віра Осадча, Сьюзен Крейт, Ольга Прядкіна
ТранскрипціяКатерина Курдіновська

Слухати аудіо

0:00 0:00
100
Ходив я по полю

Ходив я по полю,
А ходив я, гуляв,
А й найшов я й записку,
Та ой став, прочитав.

Найшов я записку,
Та ой став, прочитав,
Та на завтре на утро
Ой в темницю попав.

На завтре на утро
А в темницю попав,
Та й сижу я в темниці,
А в темниці темной.

Сижу я в темниці,
А в темниці темной,
А й ко мнє прилітає
А й орьол молодой.

Ко мнє прилітає
А й орьол молодой,
Та он криллями маше,
Ой стучить у вікно.

Он криллями маше
Та й стучить у в окно:
"Та й товариш мой вєрной,
А й давай улетьом.

Товариш мой вєрной,
Ой давай улетьом,
Ой дальоко, ой дальоко,
Ой за сині моря."

Дальоко, дальоко,
Ой за сині моря,
А й за синім же морем
Ой стоїть мать родна.

А за синім морем
Ой стоїть мать родна,
Та вона горько плаче,
Ой сина вговоря:

"Та сину, мій сину,
Та що ти наробив,
Що ти батька зарізав,
А братіка убив.

Що батька зарізав,
Ой а братіка убив,
А сестрицю родную
Ой у морі втопив".

Що батько на лавці,
А братік на столі,
А сестриця родная
Ой у морі на дні.

Що батька хоронять,
А братіка несуть,
А сестрицю родную
Ой із моря тягнуть.

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 01:50
100
Ходив я по полю 2
Тюремна
с. Клюшниківка, Миргородський район01:50

Ходив я по полю, ходив я, блукав,
Назавтра на утро в темницю попав
Та раз там-ті та раз та два,
Назавтра на утро в темницю попав.

Сижу я в темниці, в темниці темно,
Ко мнє прилітає орьол молодой,
Та раз там-ті та раз та два,
Ко мнє прилітає орьол молодой.

Ко мнє прилітає орьол молодой,
Он криллями машет, говорить со мной,
Та раз там-ті та раз та два,
Он криллями машет, говорить со мной:

"Товариш, товариш, давай улетьом
Дальоко, дальоко за сині моря,
Та раз там-ті та раз та два,
Дальоко, дальоко за сині моря.

Ой там, за морями стоїть мать родна,
Вона горько плаче, сина вговоря,
Та раз там-ті та раз та два,
Вона горько плаче, сина вговоря:

"Ой, сину ж ти, сину, шо ти наробив,
Що батька зарєзав, а брата убив,
Та раз там-ті та раз та два,
Що батька зарєзав, а брата убив?".

0:00 03:41
100
Вспомнім, братця, ви кубанці
Солдатська
с. Клюшниківка, Миргородський район03:41

Вспомнім, братця, ви кубанці, двадцять перве сєньтября,
Как драліся ми з поляком із розсвєта до полдня,
Нам і музика іграла, барабани громко б'ють.

Ой нам і музика іграла, барабани же громко б'ють,
(Ще й горністи) заіграли, вийняв шашки наголо.

Вийняв шашки, вийняв гострі, ше й винтовки поднеслі,
Командір наш не трусливой, вон всьо времня спереді.

Командір наш не трусливой, вон всьо времня спереді,
Получил большую рану од поляка-подлєца.

Получіл большую рану од поляка-подлєца:
"Ой ви хлопці, ви кубанці, не бросайте ви мене.

Ой ви хлопці, ви кубанці, не бросайте ви мєня,
Жив я буду, не забуду, красним знам'ям награжу.

Жив я буду, не забуду, красним знам'ям награжу,
А проклятому поляку у грудь пулю зажену".

0:00 02:48
100
Та вже ячмінь колос та викидає
Купальська
с. Клюшниківка, Миргородський район02:48

Та вже ячмінь колос викидає,
Соловейка же голос покида(є).

Та вже ячмінь колос та ой викинув,
Соловейка голос вже поки(нув).

А вже город Ромен та город Ромен,
А вже козаченько же умер, ум(ер).

Ходімте, подружки, та й дивитися,
Чи буде дівчина же журити(ся).

А вона ні плаче та й ні журиться,
Вийшла за ворота же, в груди б’є(ться).

Вийшла за ворота та й ручки ломить,
Бо вже козаченько же не гово(рить).