Цифровий архів фольклору

Та понад садом, садом дорожка лежала,
Гей, гей, гей, дорожка лежала, дівчьонка сижала,
Гей-ну, сижала.

Та каляска біжала, дівчьонка сижала,
Гей, гей, гей, каляска біжала, дівчьонка сижала,
Гей-ну, сижала.

Ой нанеси, Боже, кого люблю дуже,
Гей, гей, гей, та й нанеси ж, Боже, кого люблю дуже,
Гей, люблю дуже.

Та кого ненавижу, з тим вечір просижу,
Гей, гей, гей, кого ненавижу, з тим вечір просижу,
Гей-ну, просижу.

А вже петрівочки дві неділечки,
Напивайтесь, хлопці, горіло(чки).

А вже петрівочка та мина, мина,
Напивайтесь, хлопці, вина, ви(на).

Ой хіба я в лузі не калина була,
Ой хіба я в лузі не червоная й булa?
Взяли мене поламали,
І в пучечки пов'язали,
Прийшло врем’я й пора,
Гей, прийшло врем’я й пора.

Ой хіба я в полі не пшениця була,
Ой хіба я в полі та й не ярая й була?
Взяли мене покосили,
І в снопики ізложили,
Прийшло врем’я й пора,
Гей, прийшло врем’я й пора.

Ой хіба я в лузі не травиця була,
Ой хіба я в лузі не зеленая й була?
Взяли мене покосили,
І в копиці ізложили,
Прийшло врем’я й пора,
Гей, прийшло врем’я й пора.

Ой хіба я в батька не дитина була,
Ой хіба я в батька не коханая й була?
Взяли мене заміж дали,
І світ міні зав’язали,
Така ж доля моя,
Гей, така доля моя.

Чи не було річечки утопиться міні,
Чи не було кращого й улюбиться міні?
Були річки – постікали,
Були кращі – кращих брали,
Така доля моя,
Гей, така доля моя.

Ой під вишнею, під черешнею,
Ой там собирались царі й пани.

Ой там собирались царі й пани,
Ой царі ж, пани, генерали.

І царі, і пани, генерали,
Вони Суса Христа на муку брали.

Вони Суса Христа на муку брали,
Та й на хрест Його розпинали.

Та й на хрест Його розпинали,
Гвоздями руки, ноги прибивали.

Гвоздями руки, ноги прибивали,
Ше й шипшиною підперезали.

Ше й шипшиною підперезали,
Терновий віночок на головку клали.

Ще й терновий вінок на головку клали,
А куди ж несли - ріки текли.

А куди ж несли - ріки текли,
А де спочивали - ріки стали.

Сохне, в’яне сосононька, сохне, в’яне сосононька,
Сохне, в’яне сосононька, плаче-рида дівчино(нька).

Вона плаче, ще й ридає, Ввна плаче, ще й ридає,
Вона плаче, ще й ридає, на шлях битий погляда(є).

Шляхом битим козаки йдут шляхом битим козаки йдут,
Шляхом битим козаки йдут, за собою коня ве(дуть).

–Ой ти коню сивогривий, ой ти коню сивогривий,
Ой ти коню сивогривий, скажи, коню, де мій ми(лий)?

–А твій милий за Дунаєм, а твій милий за Дунаєм,
А твій милий за Дунаєм, сивих коней напува(є).

Та забєлєли снєжки,
Ой по битой дорожкє,
Ой по крутой горє.

Ой по крутий горі, да ой,
Та ніхто не заплаче,
Ой ні батько, ні мати,
Ой ні брат, ні сестра.

Ой ні брат, ні сестра, да ой,
Та хіба ж той заплаче,
Ой запечалиться,
Ой ні брат, ні сестра.

Ой ні брат, ні сестра, да ой,
Ти товаришу вірний,
Ой ти братіку рідний,
Ой скоро ж я й помру.

Ой скоро ж я й помру, да ой…

Ой галечки та чубашечки ой круту гору вкрили да,
Ей, ой, раз да два люлі-люлі, ой круту й гору вкрили.

Молоденькі та й некрутики ой жалю наробили да,
Ей, ой, раз да два люлі-люлі, ой жалю наробили.

(Ой не так жалю, ой не так жалю, ох і як поговору да,
Ей, ой, раз да два люлі-люлі, ох і як поговору.)

Ще ж на тую та дівчиноньку, а й що чорнії брови да,
Ей, ой, раз да два люлі-люлі, та й що чорнії брови.

Чи я в тебе, ненько моя, чи я в тебе лишня?
Що ти мене сюди дала, де я й не приви(шня).

Чи я в тебе, моя ненько, весь хліб переїла?
Що ти мене сюди дала, де я й не хоті(ла).

Ой не видно Чернещини, тіки видно верби,
Туди мою головоньку щовечіра ве(рне).

(Ой не видно Чернещини, тіко видно димарі,
Уже мої брати, сестри посвітили хвонарі.

Ой не видно Чернещини, тіки видно хати
Уже мої брати, сестри полягали спати).

Ой піду я понад лісом, щось у лісі туже,
А то ж моя стара ненька робити незду(жа).

Ой піду я ж понад лісом, щось у лісі плаче,
А то моя стара ненька робити не ба(че).

Одна в мене ложечка, одна лишня ложечка,
А й десь моя дочечка.

Одреклася од роду, одреклася од роду,
Як той камінь у воду.

Камінь у воді лежить, а камінь у воді лежить,
На чужині горе жить.

Не дай Боже захворіть, та не дай Боже захворіть,
То й нікому пожаліть.

Не дай Боже помирать, не дай Боже помирать,
То й нікому поховать.

Поховає чужий піп, поховає чужий піп,
Аби було сорок кіп.

Поховають і дяки, поховають і дяки,
Аби були п'ятаки.

Та й заплаче чужина, та й заплаче чужина,
Шо далеко родина.

Гиля, гиля, сірі гуси,
Гиля гиля, на ставок,
Завʼязала світ головці,
Я ж думала, на часок.
Завʼязала світ головці,
Я ж думала, на часок.

Гиля, гиля, сірі гуси,
Гиля, гиля, в суточки,
Завʼязала світ головці,
Я ж думала, шуточки.
Завʼязала світ головці,
Я ж думала, шуточки.

Гиля, гиля, сіри гуси,
Гиля, гиля, на Дунай,
Завʼязала світ головці,
Тепер сиди та й думай.
Завʼязала світ головці,
Тепер сиди та й думай.

Гиля, гиля, сірі гуси,
Гиля, гиля, в лободу,
Завʼязала світ головці,
Більш до тебе не прийду.
Завʼязала світ головці,
Більш до тебе не прийду.

Годіка через чотири
Мать придане собрала,
За помєщіка старого
Дочку замуж оддала.
За помєщіка старого
Дочку замуж оддала.

Я помещіка старого,
Я й до гроба не люблю,
А к мальчішкє, к молодому,
Я й сама к нєму пойду.
А к мальчішкє, к молодому,
Я й сама к нєму пойду.

Весна красна!
Ткала баба на печі кросна,
Піч провалилася,
Баба з печі покотилася,
Упав дід з груби
Та й забив груди,
Впала баба з печі
Та й забила плечі!

Ой посію сім рядів гарбузів,
Ой посію сім рядів гарбузів,
Ой гарбузів, гарбузів, сім рядів гарбузів,
Ой гарбузів, гарбузів, сім рядів гарбузів.

Там стояло сім рядів парубків,
Там стояло сім рядів парубків,
Ой парубків, парубків, сім рядів парубків,
Ой парубків, парубків, сім рядів парубків.

Один парубок попереду стояв,
Один парубок попереду стояв,
Ой стояв, стояв, стояв, попереду стояв,
Ой стояв, стояв, стояв, попереду стояв.

Він дівчину за рученьку держав,
Він дівчину за рученьку держав,
Ой держав, держав, держав, за рученьку держав,
Ой держав, держав, держав, за рученьку держав.

Ти дівчино, ти голубка моя,
Ти дівчино, ти голубка моя,
Ой моя, моя, моя, ти голубка моя,
Ой моя, моя, моя, ти голубка моя.

Що ж ти мені та й за чари дала?
Що ж ти мені та й за чари дала?
Ой дала, дала, дала, та й за чари дала?
Ой дала, дала, дала, та й за чари дала?

Дала чари у стаканчику,
Дала чари у стаканчику,
Ой чику, чику, чику, чику, у стаканчику,
Ой чику, чику, чику, чику, у стаканчику.

Коваль, коваль, коваль, коваленко ж,
Чом не куєш желіза тонень(ко)?

Чом не куєш желіза тоненько ж,
Чи й у тебе желіза нема?

Чи й у тебе желіза немає,
Чи й у тебе сталі не хвата?

Єсть у мене желіза вдоволі ж,
Єсть у мене дівка до любо(ві).

Вона мені горя наробила ж,
Що звечора й постіль постели(ла).

Що й звечора постіль постелила ж,
А з півночі сина спороди(ла).

А з півночі сина спородила,
На світанку в криницю зноси(ла).

Ой дай, Боже, снігу та морозу ж,
Щоб криниця й до дна вимерзла.

Ой дай, Боже, снігу та морозу ж,
Щоб замело й стежки та доро(жки).

Щоб замело стежки та дорожки ж,
Щоб не взнали прокляті воро(жки).

Щоб не взнали, куди я ходила ж,
Щоб не взнали, кого я й носи(ла).

…по морю, ой, шо по морю,
Шо й по морю-морю синему,
Шо й по морю-морю синему, ги!

Ой, плывёт лебедь, ой, плывёт лебедь,
Плывёт лебедь и с лябёдушкаю,
Плывёт лебедь и с лябёдушкаю, ги!

Ой с маленькими , ой с маленькими ,
С маленькими лебедятами,
С маленькими лебедятами, ги!

Ой отколе взялся, ой отколе взялся,
Отколь взялся сизокрылый орёл,
Отколь взялся сизокрылый орёл, ги!

Ой разбил стадо, ой разбил стадо,
Разбил стадо лебядиноё,
Разбил стадо лебядиноё, ги!

По базарю ж та й ходила,
Та двох купчечків любила,
Вон да двох купчечків любила.

Двох купчечків а й любила же,
А й двох синочків зродила,
Вон да двох синочків зродила.

Двох синочків а й зродила,
А в лавочку ступила,
Вон да й у лавочку ступила.

У лавочку та ступила,
Китаєчку купила,
Вон да китаєчку купила,

Китаєчку та й купила,
Своїх діток сповила,
Вон да своїх діток сповила.

Своїх діток та й сповила,
Та й на Дунай однесла,
Вон да та й на Дунай однесла.

Та на Дунай однесла,
Та в карабель поклала,
Вон да та в карабель поклала.

(А ти новий карабель,
Колиши моїх дітей,
А ти, жовтенький пісок,
Нагодуй моїх діток,
А ти густенький очерет,
Колиши моїх дітей.
Заріклася удова,
На двадцять год води брать,
А в двадцятому году,
Іде вдова по воду,
Стала вдова воду брать,
Став карабель припливать,
Один сидить читає,
Другий сидить співає,
І в вдовоньки питає,
Удовонько молода,
Чи ти підеш за меня?
Я сама за тебе йду,
За другого доч даю,
Які ж тепер попи стали,
Що сестру з братом ізвінчали?
Іди, сестро, горою,
А я піду другою,
Будуть люди ....вати,
Будуть з нас гріхи збирати.)