Як вийду я за нові ворота

Сини мої, гайдамаки,
А я ваша мати,
А хто буде, сини мої, хлібом годувати? (двічі)

Один каже: «Хто й зна…»,
Другий: «Як удасться»,
Третій каже: «Ой, на ту рибу, вона тобі здасться». (двічі)

Ой, у полі та три дорожки да різно,
Ходив козак до дів-, ой до дівчини пізно.

Ой, до дівчини пізно да,
Ой не ходи, козаче, ой козаче, до мене

Ой козаче й до мене,
Буде й слава й на тебе, ой на тебе й на мене.

Буде слава, ой на тебе й на мене,
Ше й на твого коня, ой, коня ж вороного.

(Коня вороного,
Ше й на мене, парня молодого

«…боюся, на тобі оженюся»)

Ай підітє ж та приведіті, та кого вєрно ж я люблю,
Ой чорнявого, кучерявого, а в його кудрі в три ряда.

В його кудрі в три ряда, ой,
Розчєсал би я чорні кудрюшкі, ой, сам до дівчини пішов.

Сам до дівчини пішов,
Ой, мостять мостушки, мостовинушки, ой, аж до милої дворца.

Аж до милої дворца,
Ой, та мостовинушки й уломилася, ой, а мой милой й утонув.

Й а мой милой й утонув,
Ой, ви, хлопці-риболовці, ой, закидайте ж невода.

(Закидайте же невода,
Чи не словите, не споймаєте, ой, мого милого дружка.

Мого милого дружка,
Єслі словите і споймаєте, буду рєчку прочищать.

А не словите, не споймаєте, буду рєчку проклинать.

Ой, бодай ти, бистра рєчєнька, густим терном заросла,

Як ти мого миленького в чужий край же занесла.)