Як вийду я за нові ворота

НазваЯк вийду я за нові ворота
ЖанрПісні з особистого та родинного життя
МотивЗрада, Розлука, Чужина
Дата запису1 черв. 1992 р.
Місце записус. Багата Чернещина, Сахновщинський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціМартусь Захар Прокопович (1910), Точка Ольга Іванівна (1914)
ЗбирачiДмитро Лебединський, Олена Балака
ТранскрипціяГалина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Як вийду я за нові ворота,
Та й стану я ой коло тину.

Та не дивуйтесь, мої воріженьки, да ой,
Що мене милой да покинув.

Він покинув на чужій сторонці,
Вона ж міні ох і знакома...

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 02:19
100
Прибув милий із Дону додому
Пісні з особистого та родинного життя
с. Багата Чернещина, Сахновщинський район02:19

Прибув милий із Дону додому,
Та й прив’язав коня до забору. (двічі)

«Здрастуй, мила, здрастуй, чорнобрива!
Чия в тебе на руках дитина?» (двічі)

«Була ж в мене циганочка Дуня,
Вона в мене це дитя забула». (двічі)

(Прибув милий із поля додому,
Та й прив’язав коня до забору,

А сам пішов до милої двору.

«Здрастуй, мила, здрастуй, чорнобрива!
Чия ж в тебе на руках дитина?»

«Була в мене циганочка Дуня,
Вона в мене це дитя забула».

«Брешеш, мила, брешеш, чорнобрива!
Бо й не така циганська дитина.

Шо циганське чорне та погане,
А у тебе білесеньке гарне».

«Був у мене козак аж три ночі,
Та й покинув свої карі очі».

«Сідлай мила ж коня вороного,
Та й доганяй парня молодого».

«Ой не буду ж коника сідлати,
Та й не буду парня доганяти,
Сама буду дитя годувати!»)

0:00 01:04
100
Друг милой...
Пісні з особистого та родинного життя
с. Тавільжанка, Дворічанський район01:04

…..друг милой разлукє предают,
Разлука ти разлука, чужая сторона!

Разлука ти разлука, чужая сторона,
Ніхто ж нас не разлучіт, ні сонце, ні луна.

Ніхто ж нас не разлучіт, ні сонце, ні луна,
А только нас разлучіть сирая мать-земля

0:00 05:18
100
Отдала й мене матінка й моя
Пісні з особистого та родинного життя
1

Балади

с. Черкаська Лозова, Харківський район05:18

Отдала й мене матінка й моя,
За великої й гори,
Ой заказала, заговорила,
Щоб сім год не ходи(ла).

Не пішла я й год, не пішла я й два,
А на третій скучила, егей,
Не пішла я й год, не пішла я й два,
А на третій скучи(ла).

Я й ...схватючи, перелетючи,
Сивою й зозулею, егей,
Я й ...тючи, перелетючи,
Сивою й зозуле(ю).

Буду й кувати, не промовляти,
Щоб не пізнала мати, егей,
Буду й кувати, не промовляти,
Щоб не пізнала й ма)ти)

(Та й вийшла мати, воду брати,
Стала зозулю зганяти,
Ой ти, зозуля, ой ти сивая,
Чом так рано куєш?

Я й не зозуля, я й не сивая,
Я ваша дитина.)