Головна
В моєму саду айстри білі

В моєму саду айстри білі

Назва	В моєму саду айстри білі
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя, Романси
Мотив	Нещасливе кохання
Дата запису	8 лип. 2000 р.
Місце запису	с. Задонецьке, Зміївський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Галина Романовна Майборода (1924)
Збирачi	Наталія Олійник
Транскрипція	Оксана Бугайченко

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 5Подобається Поділитися

В моєму саду айстри білі, схилили голови свої,
В моєму серцю сохнуть жили, чужою стала я й тобі. (двічі)

А як ішов ти мимо двору, я задивилась на твій стан,
Довго стояла під вербою, поки вечірній впав туман. (двічі)

Коли умру, коли зів’яну, то поховайте серед трав,
Та й посадіт ви айстру білу на моїм чорному гробу. (двічі)

Коли умру, коли зів’яну, то поховайте серед трав,
Ти вийдеш, вирвеш айстру білу, згадаєш, хто тебе кохав.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:53 100	Ой як сяду край віконця	Пісні з особистого та родинного життя	с. Задонецьке, Зміївський район	01:53	Ой як сяду край віконця, Виглядати чорноморця, Чорноморець їде, їде, Ще й четверо коній веде. Чорноморець їде, їде, Ще й четверо коній веде, На пʼятому вороному, У жупані, в голубому. Я ж думала – він додому, А він прямо до Дунаю, Став він коні напувати, Стала вода прибувати. Став він коні напувати, Стала вода прибувати, Стала вода прибувати, Чорноморець потопати. Чорноморець потопає, Став на милую гукати: «Ратуй, ратуй, моя мила, Коли вірно любила!» «Ратуй, ратуй, моя мила, Коли вірно любила!» «Я б і рада ратувати, Так не вмію я плавати. Пливи, пливи річечками, Остаюся з діточками, Пливи, пливи вузенькими, Остаюся з маленькими!»
0:00 02:14 100	Як було мнє лєт сімнадцять	Пісні з особистого та родинного життя 2 Романси,Сучасні пісні та новотвори	м. Сіверськ, Артемівський (Бахмутський) район	02:14	Як було мнє лєт сімнадцять, то я й не знала й нічєво. То я й не знала нічого, А як настало ж восімнадцять, я й полюбила ж й одного. Я й полюбила одного, Ой полюбила ж отакого, що сама себе прокляла. Що сама себе прокляла, Ой он уєхал, мєня бросіл, іще й малютку на руках. Іще й малютку на руках, А ту малютку ж звуть Анютка, вона й похожа ж на нєго. Вона похожа на нєво, Ой вона схожа ще й похожа, уся походочка єго.
0:00 01:52 100	Прощай кохання, моє дівування	Пісні з особистого та родинного життя 1 Романси	сел. Печеніги, Чугуївський район	01:52	Прощай, кохання, моє дівування, Вірная пташка, й хто хочить прожить, \|Вірноє брання, вірноє кохання, Серденько і воля відхоче любить.\| 2 Той мене любе, той руку целує, Той же навколюшки смирно стоїть, \|Той мене гірше любовью вершує, Дайте пожить міні, дайте пожить.\| 2 Что за бєзумство знущаться наді мною, Чим вам мішаєт любов дорога? \|Я вас прошу, не мішайте любити, А предоставте мнє жизнь навсігда.\| 2 Батько мене лає, матінька лає, Слава недобра про мене біжить, \|Я не взираю на ті поговори, Дайте пожить мені, дайте пожить!\| 2