Головна
Гиля, гиля, сірі гуси

Гиля, гиля, сірі гуси

Назва	Гиля, гиля, сірі гуси
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Кохання, Нещасливе кохання
Дата запису	1 черв. 1992 р.
Місце запису	с. Польова, Дергачівський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Крижанівська Євдокія Андріївна (1930), Непокрита Ганна Олексіївна (1940), Непокрита Марія Трохимівна (1929), Удянська Катерина Максимівна (1923), Удянська Тетяна Трохимівна (1929)
Збирачi	Галина Лук'янець, Мирослава Семенова
Транскрипція	Галина Лук'янець
Ноти	Завантажити файл PDF

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 5Подобається Поділитися

Гиля, гиля, сірі гуси,
Гиля гиля, на ставок,
Завʼязала світ головці,
Я ж думала, на часок.
Завʼязала світ головці,
Я ж думала, на часок.

Гиля, гиля, сірі гуси,
Гиля, гиля, в суточки,
Завʼязала світ головці,
Я ж думала, шуточки.
Завʼязала світ головці,
Я ж думала, шуточки.

Гиля, гиля, сіри гуси,
Гиля, гиля, на Дунай,
Завʼязала світ головці,
Тепер сиди та й думай.
Завʼязала світ головці,
Тепер сиди та й думай.

Гиля, гиля, сірі гуси,
Гиля, гиля, в лободу,
Завʼязала світ головці,
Більш до тебе не прийду.
Завʼязала світ головці,
Більш до тебе не прийду.

Годіка через чотири
Мать придане собрала,
За помєщіка старого
Дочку замуж оддала.
За помєщіка старого
Дочку замуж оддала.

Я помещіка старого,
Я й до гроба не люблю,
А к мальчішкє, к молодому,
Я й сама к нєму пойду.
А к мальчішкє, к молодому,
Я й сама к нєму пойду.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 06:10 100	Чогось мені тяжко-важко	Пісні з особистого та родинного життя	с. Киселі, Первомайський район	06:10	Чогось мені тяжко-важко, мабуть, скоро я й умру, ее-ей, Ой, підіте ж, приведіте, кого вірно я й люблю. Кого вірно я й люблю, ее-гей, Люблю, мамо ж, того й парня, шо й кудрява голова. Шо й кудрява голова, ее-гей, Сам кудрявий, кучерявий, в його кудрі в три ряда. В його кудрі в три ряда, ее-гей, Розчешу я ж свої кудрі, до дівчини спать піду. До дівчини спать піду, ее-гей, Пішов би я же до дівчини, так не знаю, де живе. Так не знаю, де живе, ее-гей, Попрашу я товариша, нехай мене й відведе. Нехай мене й відведе, ее-гей, А товариш краще й мене, він дівчину й отобʼє. Він дівчину отобʼє, ее-гей, А дівчина дурна ж буде, вона ж віри не пойме. Вона віри не пойме, ее-гей, Вона мені не повірить, вона спати поведе. Вона спати поведе, ее-гей, Ляже спати на кроваті, на пуховим кожушку.
0:00 01:47 100	Ой коли ж той вечір та й повечоріє	Пісні з особистого та родинного життя	с. Шелудьківка, Зміївський район	01:47	Ой коли ж той вечір та й повечоріє, Може мій миленький та й до мене прийде. Та й до мене прийде, ой пойшлі до мене, до моєї хати. До моєї хати, До того віконця, що й лягаю й спати. Що лягаю спати, Ніхто й не почує, ні батько, ні мати. Ні батько, ні мати, А батько почує, скаже: "Хай ночує!". Скаже: "Хай ночує!", А мати узнає, скаже: "Хай гуляє!".
0:00 02:24 100	Ой не жаль міні та й ні на кого	Пісні з особистого та родинного життя	с. Польова, Дергачівський район	02:24	Ой не жаль міні та й ні на кого, Тільки жаль міні на отца своєго. На й отца своєго, ще й на родного, Оженив мєня малолєтнього. Малолєтнього, малоумного, Та й взяв жінку не до любови. Не до любови, не до розмови, Ні снопа звʼязать, ні слова сказать. Ні снопа звʼязать, ні слова сказать, Сніп ізвʼяжеться, він розвʼяжеться. Слово скажеться - не наравіться. Та й і пішов же він у Китай-город, Та й купив же він корабель новий. Корабель, корабель за сто двадцать рублєй, За сто двацать рублєй ще й з польтіною. За сто двадцать рублєй ще й з польтиною, Посадив жінку ще й з дитиною. Корабель пливе, а вода реве, А ворон краче, а дитя плаче.