Цифровий архів фольклору

Котилася бочечка дубовая,
А у ній горілочка медовая. (двічі)

А у ній горілочка медовая,
З ким я її пить буду, молодая? (двічі)

З ким я її пить буду, молодая?
Десь поїхав миленький та й немає. (двічі)

Десь поїхав миленький на риночок,
А я, молодесенька, у садочок. (двічі)

А я, молодесенька, у садочок,
Гнула, гнула вишеньку за листочок. (двічі)

Гнула, гнула вишеньку – не пригнула,
Упала під вишеньку та й заснула. (двічі)

Упала під вишеньку та й заснула,
Як приїхав миленький я й не чула. (двічі)

Летіла зозуля, на бережку сіла,
На бережку сіла же, а ой стала же кува(ти).

На бережку сіла та й стала кувати,
Не чуть мого милого же, та й не чуть, не слиха(ти).

Не чуть мого милого, не чуть, не слихати,
На жовтім пісочку а два слідочки зна(ти).

Що первий слідочок коня вороного,
А другий слідочок а й парня молодо(го).

Я піду в лісочок, зорву там листочок,
Буду прикривати же а й милого слідо(чок).

Щоб роса не впала, пташки не бродили,
А мого милого а й краще не люби(ли).

Вони ж полюбили, ще й причарували,
Несолону рибку ой вечерять дава(ли).

Вечеряй, вечеряй, та й не сумнівайся,
А як не жонатий, а й з нами зоставай(ся).

"Єсть у мене жінка ше й діточок двоє,
Ше й діточок двоє, а й чорняві обо(є).

Чорняві хороші, на мене похожі,
А й жінка русява, а й вона ж мені па(ра).

Ой, Боже ж мій, Боже, який я удався,
На чужій сторонці же а й за жінку призна(вся)".

На что мне тройка почтовая, когда я править не могу,
На что мне девушка другая, когда я перваю люблю. (дважды)

Не мог я с ней налюбоваться, не мог от сердца оторвать,
Но пришло времечко расстаться, последний раз поцеловать. (дважды)

Прощай подушка пуховая, прощай, железная кровать,
Прощай девченка молодая, я еду .....воевать

Над моїми воротами
Чорна хмара стала,
Що на мене, молодую
Поговірка ста(ла).

Без славоньки вродилася,
Без славоньки зросла,
А з ледащим вечір стала,
Славоньки набра(ла).

Не здихай, мила, так тяжко,
Не здихай так тяжело,
А вой да хіба же тобі дру…, ой дружка жалко,
Забувай тепер його.

Забувай тепер його.
Та вой да хіба же тоді же я, ой я й забуду,
Як закроються ой глаза.

Як закроються глаза.
Та вой да серце же кров'ю же о…, ой оболльоться,
Грудь сов'яне же я..., ой як трава.

Грудь сов'яне, як трава.
Та вой да грудь сов'яне і ой засохне,
Нікогда не ро…, ой розцвітьот.

Нікогда не розцвітьот.
Та вой да по кладбищу я ходила,
Не боялась нічого.

Не боялась нічого.
Та вой да чого ж мені ой здєсь бояться,
Здєсь ночниї сторожа.

Здєсь ночниї сторожа.
Та вой да чого ж мені здєсь бояться,
Здєсь мой миленький лежить.

Не здихай, мила, так тяжко,
Ой не здихай так тяжело,
А вой да хіба же тобі дру…, ой дружка жалко,
Забувай тепер його.

Забувай тепер його.
Та вой да хіба же тоді же я, ой я й забуду,
Як закроються ой глаза.

Як закроються глаза.
А вой да серце же кров'ю же о…, ой обольоться,
Грудь сов'яне же я…, ой як трава.

Грудь сов'яне, як трава.
Та вой да грудь сов'яне і ой засохне,
Нікогда не ро…, ой розцвітьот.

Нікогда не розцвітьот.
Та вой да по кладбищу я ходила,
Не боялась нічого.

Не боялась нічого.
Та вой да чого ж мені ой здєсь бояться,
Здєсь ночниї сторожа.

Здєсь ночниї сторожа.
Та вой да чого ж мені здєсь бояться,
Здєсь мой миленький лежить.

Ой бочечка, та й дубовая, да ей!
Та й солодкая браженька, ой медовая.

Та й медовая, да ей!
Та з ким же тебе, бражечка, ой да будем пити?

Ей, та й буду пити, да ей!
Та й біз милого й дружечка, ой да куда же ти?.

Ей, та й куда же ти, да ей!
Та як поїхав миленькой ой під городочок.

Ей, та в городочок, да ей!
Та не на довге врем'ячко, ой да й на часочок.

Ой бражечка, бражечка ой медовая,
З ким я тебе, бражечка, пити буду.

3 ким я тебе, бражечка, ой пити буду,
Без милого дружбочка, без привєту.

Без милого дружбочка ой без привету,
Шо мого миленького дома нєту.

Як поїхав миленький ой в городочок,
Не на довге врем'ячко, на часочок.

Не на довге врем'ячко, на часочок,
За ним, за ним миленька у слідочок.

Гналась, гналась миленька, ой не нагнала,
Ой у лузі вишенька виростала.

Гнула, гнула вишеньку, ой не нагнула,
Та й лягла під вишнею, та й заснула.

Та й лягла під вишнею, ой та й заснула,
Як приїхав миленький, я й не чула.

"Устань, устань, миленька, ой пробудися,
На нову колясочку подивися.

Шо в мене колясочка ой дубовая,
Та й у мене милая молодая".

Ой відтіль гора, ой відтіль друга,
Поміж тими крутими горами сходила зоря. (двічі)

Ой то ж не зоря, дівчина моя,
Тоді будеш, коня напувати, як будеш моя...

Ой гиля, ой гиля гусоньки на став,
Добрий вечір, дівчино, бо я ще не спав. (двічі)

Ой не спав, не спав, та й не буду спать,
Ой дай мені, дівчино, повечеряти. (двічі)

Я й не топила, я й не варила,
Я й для тебе, серденько, не зготовила. (двічі)

Ой гиля, ой гиля гусоньки на став,
Добрий вечір, дівчино, бо я ще не спав. (двічі)

Ой не спав, ой не спав, та й буду спати,
Тілько дай же, дівчино, повечеряти. (двічі)

Я й не топила, я й не варила,
Ни для тебе, серденько, приготовила. (двічі)

Ой за тучами, ох і громовими, а й сонечко не сходить,
Та й за вражими ой ох і ворогами та й мой милой не хо(дить).

Ой розступіться, ох і росойдіться а й чорні хмари різно,
Та й прийди, прийди ох і мой миленькой ой хоч не рано, пі(зно).

А й що я млада, ох і младолєтка а й всю ночку й не спала,
Та всю ноченьку ох і я й не спала, ой столи застилала.

Ой столи мої ох і тесовії, а й скатерті ллянії,
Ой пройшли, пройшли....літа молодії.

Ой забілєли снєжки
Та й забілєли бєлі же
Ой по крутой горі.

Ой по крутой горі ой,
Та заболєло тєло же ой козацькеє бєло же
Ой в чужой стороні.

Ой в чужой стороні ой,
Та ніхто не заплаче, ой по козацьком тєлу же,
Ой ні брат, ні сестра.

Ой ні брат ні сестра ой,
Та хіба ой заплаче, ой ще запечалиться же
Ой товариш його.

Ой товарищ його ой,
"Та товаришу вірний, ой ти братіку рідний же,
Ой скоро я умру.

Ой скоро я умру ой,
Та зроби ж мені, брате, ой вірний товаришу же,
Ой з клен-дерева труну".

Ой з клен-древа труну ой,
"Та ой де ж тобі, брате, та вірний товаришу же,
Ой з клен-дерева взять?".

Ой з клен-древа взять ой,
Та ой будеш ти брате, та вірний товаришу же,
Ой в сосновій лежать.

Ой в сосновій лежать.
Та сосновая трунка, ой глибокая ямка же
Ой під рокитою.

Ой під рокитою, ой,
Ой рокита висока, ой на листя широка же
Ой похилилася.

Ой похилилася, ой,
Та молода дівчина ой по козацьком тєлу же
Ой зажурилася".

Ой коли ж той вечір та й повечоріє,
Може мій миленький та й до мене прийде.

Та й до мене прийде,
ой пойшлі до мене, до моєї хати.

До моєї хати,
До того віконця, що й лягаю й спати.

Що лягаю спати,
Ніхто й не почує, ні батько, ні мати.

Ні батько, ні мати,
А батько почує, скаже: "Хай ночує!".

Скаже: "Хай ночує!",
А мати узнає, скаже: "Хай гуляє!".

Ой котилась зоря з неба та й упала додолу, да ой,
Ой упала же додолу.

Журилася та молода дівчина та й по своєму же горю, да ой,
Ой по своєму же й горю.

Ой хто ж мене, та молоду дівчину, та й одведе й додому,
Та й одведе додо(му).

Обізвався та молодий козаче та й на сірому й коню, да ой,
Ой на сірому коню.

На сірому коню, та гуляй, гуляй ой молода дівчина, да ой,
Я й одведу ж додому!

Ой котилась та ясная зоря та й упала ї додолу же,
Та й упала ї додо(лу).

Ой хто ж мене, дівку й молодую, та й одведе додому й,
Та й одведе ї додо(му)?

Обізвався же й козак молоденький та й на вороном(и) коню же,
Та й на вороном(и) коні.

Ой мне мамаша эх и говорила,
Зачем ти дочь родна?

Зачем ты дочь родна,
Сама млада ех и про то знала,
Й у кого я влю-, ох и влюблена.

У кого я влюблена,
Ой люблю дружка, эх да милого,
Люблю я всей, ох и да душой.

Люблю я всей душой,
А вон такой ох и да ревнивой,
Смеётся на-, ох и надо мной.

Смеётся надо мной,
Не смейся ох над.....
Не смейся на-, ох и надо мной.

Не смейся надо мной,
Господь тебя ох и да накажет,
Ревнивою ох и да женой.

Ой на горі та дуб зелений (двічі),
Ще й біла береза (двічі).

А з-під тої та й березоньки (двічі),
Вода протікає (двічі).

Ой там козак та й молоденький (двічі),
Коня напуває (двічі).

Ой пий, коню, та цюю воду (двічі),
Вода ключевая (двічі).

Люби, козак, та й цюю дівку (двічі),
Дівка молодая( двічі).

Ой на горі цигани стояли, (двічі)
Стояла, думала циганочка молода, (двічі)
Циганочка молода.

Вони собі шатро напинали, (двічі)
Стояла, думала циганочка молода, (двічі)
Циганочка молода.

А в тім ж шатрі пили та гуляли, (двічі)
Стояла, думала циганочка молода, (двічі)
Циганочка молода.

Один циган ні п'є, ні гуляє, (двічі)
Стояла, думала циганочка молода, (двічі)
Циганочка молода.

На циганку скоса поглядає, (двічі)
Стояла, думала циганочка молода, (двічі)
Циганочка молода.

Ти циганка, ти моя коханка, (двічі)
Стояла, думала циганочка молода, (двічі)
Циганочка молода.

Ой дай ключі, ключі золотії, (двічі)
Стояла, думала циганочка молода, (двічі)
Циганочка молода.

Я виведу коні воронії, (двічі)
Стояла, думала циганочка молода, (двічі)
Циганочка молода.

Ой на горі цигани стояли, (двічі)
Стояла, думала циганочка й молода, (двічі)
Циганочка й молода. (двічі)

Один циган не п'є, не гуляє, (двічі)
Стояла, думала циганочка й молода, (двічі)
Циганочка й молода. (двічі)

На циганку скоса поглядає, (двічі)
Стояла, думала циганочка й молода, (двічі)
Циганочка й молода. (двічі)

Оддай, циган, ключі золотії, (двічі)
Стояла, думала циганочка й молода, (двічі)
Циганочка й молода. (двічі)

Та й відімкну коні воронії, (двічі)
Стояла, думала циганочка й молода, (двічі)
Циганочка й молода. (двічі)