Ой котилась зоря з неба

НазваОй котилась зоря з неба
ЖанрПісні з особистого та родинного життя
МотивЗалицяння, сватання , Кохання
Дата запису1 черв. 1992 р.
Місце записус. Багата Чернещина, Сахновщинський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціМартусь Захар Прокопович (1910), Точка Ольга Іванівна (1914)
ЗбирачiДмитро Лебединський, Олена Балака
ТранскрипціяГалина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Ой котилась зоря з неба та й упала додолу, да ой,
Ой упала же додолу.

Журилася та молода дівчина та й по своєму же горю, да ой,
Ой по своєму же й горю.

Ой хто ж мене, та молоду дівчину, та й одведе й додому,
Та й одведе додо(му).

Обізвався та молодий козаче та й на сірому й коню, да ой,
Ой на сірому коню.

На сірому коню, та гуляй, гуляй ой молода дівчина, да ой,
Я й одведу ж додому!


Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 03:32
100
Ой не ходи, та й розкудрявче
Пісні з особистого та родинного життя
с. Геніївка, Зміївський район03:32

Ой не ходи, та й розкудрявче, біля мого саду
Та й не топчи, розкудрявче, саду-виногра(ду). (двічі)

Не для тебе сад садила, кого я любила же,
Не для тебе поливала, кого целува(ла). (двічі)

Целувала, милувала, холостого парня же,
Холостой парень гуляє, кудрі завива(є). (двічі)

Кудрі руси, брови чорні, глаза розвесьолі же,
Он киває, он моргає, дєвку визива(є): (двічі)

"Вийди, дєвка, вийди, красна, на нове крилечко же,
Промов, дєвка, промов, красна, хоч одне слове(чко)". (двічі)

0:00 01:43
100
Чорноморець, мамінько, чорноморець
Пісні з особистого та родинного життя
с. Вишневе, Валківський район01:43
0:00 03:42
100
Ой од станції та до станції
Пісні з особистого та родинного життя
с. Клюшниківка, Миргородський район03:42

Ой од станції та до станції топтана дорожка,
Ой хто ж її та й утоптав же - а й дівчина сиро(тка). (двічі)

Дівчина втоптала,
Вона свого та й миленького ой на Дон виряжа(ла). (двічі)

На Дон виряжала,
Дала йому сиву зозулину, ой шоб рано кува(ла). (двічі)

Ой нехай тобі ой сива зозуля – мє(і)ні соловейко,
Нехай тобі та й там легенько, а міні веселе(нько). (двічі)

Ой нашо ж ме(і)ні та сива зозуля, як я соловейко,
Рано встану та й защебечу, а мє(і)ні веселе(нько). (двічі)