Poplar grew from field to field

Від поля до поля виросла тополя,
Ой скажи, дівчино, коли будеш моя? (двічі)

Пощитай, козаче, всі зорі на небі,
Як перещитаєш, вийду ж я за тебе. (двічі)

Ой як тяжко, важко ті зорі щитати,
А ше тяжче, важче любов забувати. (двічі)

Від поля до поля виросла тополя,
Признайся, козаче, коли буду твоя? (двічі)

Ой пусти, дівчино, камінь за водою,
Тоді я, дівчино, буду жить з тобою. (двічі)

Пощитай, дівчино, ті зорі на небі,
Тоді я, дівчино, вернуся й до тебе. (двічі)

Ой як тяжко й важко ті зорі щитати,
Й а ще тяжче, важче тебе забувати. (двічі)

Ой у лісі на калині,
Ой колихала дівчинонька дві дитині (двічі)

Колихала, розмовляла,
Перед нею (ой) рута-м’ята присов’яла. (двічі)

Присов’яла, ще й присохла,
Чи я в тебе, (ой) ненько моя, переросла? (двічі)

Переросла, не доросла,
Не лягай спать (ой) з козаченьком, будеш вольна. (двічі)

Я лягала, лягать буду,
Надіюся, (ой) не боюся, за ним буду. (двічі)

Надіялась, не боялась,
Оженився рассукин син, я й зосталась. (двічі)

Ой похожено ей, та й поброжено да,
Ой коло, ой коло моря й кіньми.

Коло моря кіньми,
Ой то ж не кіньми, ей, та то й не кіньми да,
То жура-, ой журавочка з дітьми.

Журавонька з дітьми,
Та й журав грає, ей, та й журав грає да,
Ой жура-, ой журавочка скаче.

Журавонька скаче,
Ой дурна й дівка, ей, та й не розумна да,
Шо за ко-, ой за козаком плаче.

(Ой не плач, дівко, не плач, красна,
Бо ти така нещасна.

Ой не плач, дівко, не плач, Оля,
Така твоя доля.)

Та туман же яром, ой пшениченька ж ланом,
Да й горою же й овес

Горою ж овес,
Та да й не по правді ой рассукин син варвар
Да й зо мною й живеш.

Зо мною й живеш,
Та як прийде вечір, ой вечір, тьомная й ноченька,
Да й до другої йдеш.

До другої йдеш,
Та й до мене, ой дівки й молодої,
Да й голос …