Cuckoo cooed on the bench in the hallway

Закувала зозуленька, сидя на помості, гей,
Приїхали до дівчини три козаки в гості, гей,
Приїхали до дівчини три козаки в гості.

Один стоїть коло воріт, другий коня в’яже, гей,
Третій стоїть під віконцем: «Добрий вечір» - каже.

«Добрий вечір, стара мати, дай води напиться, гей,
Кажуть люди: дочка гарна – дай хоч подивиться».

«Вода в сінях, кварта в хаті – як хоч, то напийся, гей,
Дівка лежить на кроваті – біжи подивися».

«В тебе вода недобрая – піду до криниці, гей,
В тебе дівка негарная – піду до вдовиці.

А в вдовиці дві світлиці, ще й третя кімната, гей,
А у тебе одна хата, та й та неприбрата».

Закувала зозуленька в саду на помості, ох,
Приїхали до дівчини три козаки в гості, (ох). (двічі)

Один козак коня поє, другий коня в’яже, ох,
Третій стоїть під віконцем: «Добрий вечір» – каже, (ох). (двічі)

«Добрий вечір, стара й мате, дай води напитца, ох»,
«Кружка в сінях, вода в сінях – визьми та й напийся, (ех)». (двічі)

«Кажуть люди, дівка гарна – дозволь подивитца, ох»,
(В)она в хаті на кроваті – піди подивися, (ох)». (двічі)

Дівка спала, ничого й не знала…
Правой ручкой обняла ще й поцилувала, (ох). (двічі)

Закувала зозуленька в саду на помості, ох,
Забрав козак дівчиноньку та й повіз у гості, (ой). (двічі)

Закувала зозуленька в сінях на помості, гей,
Приїхали до дівчини три козаки в гості, ой,
Приїхали до дівчини три козаки в гості.

Один іде, коня веде, другий коня в’яже, гей,
Третій стоїть під віконцем: «Добрий вечір» каже.

«Добрий вечір, стара мати, дай води напиться, ей,
«Кажуть люди, дочка гарна – дозволь подивиться».

«Вода в сінях, в кутках кружки – візьми та й напийся, ей
Дівка сидить у світлиці – піди подивися».

Закувала зозуленька в сінях на помості, гей,
Приїхали до дівчини три козаки в гості.

Один іде, коня веде, другий козак в'яже, гей,
Третій стоїть під віконцем, "добрий вечір" каже.

Добрий вечір, стара мати, дай води напиться, гей,
Кажуть люди - дівка гарна, дозволь подивиться.

Вода в сінях у кадушці, візьми та й напийся, гей,
Сидить дівка у світлиці, піди подивися.

Закувала зозуленька в саду на помості, гей,
Приїхали до дівчини три козаки в гості, гей,
Приїхали до дівчини три козаки в гості.

Один козак коня веде, другий козак в'яже, гей,
Третій стоїть під віконцем, "добрий вечір" каже, гей,
Третій стоїть під віконцем, "добрий вечір" каже.

Добрий вечір, стара мати, дай води напиться, гей,
Кажуть люди, дочка й гарна, дай хоч подивиться, гей,
Кажуть люди, дочка гарна, дай хоч подивиться.

Кружка в сінях, вода в хаті, піди та й напийся, гей,
Дочка в хаті у світлиці, піди подивися, гей,
Дочка в хаті у світлиці, піди подивися.

Не холодна вода в тебе, не хочу я пити, гей,
Не хороша дочка в тебе, піду до вдовиці (не хочу дивиться), гей,
Не хороша дочка в тебе, піду до вдовиці (не хочу дивиться).

Не для тебе, вражий сину, криницю копала,
Не для тебе, вражий сину, я дочку кохала, гей,
Не для тебе, вражий сину, я дочку кохала.

Закувала зузулинька в саду на помості,
Приїхало до дівчини три козака в гості, гей,
Приїхало до дівчини три козака в гості.

Один іде, коня веде, другий коня в’яже, гей,
Третій стоїть під віконцем, «Добрий вечір» каже:

І відтіль гора, і відтіль крута,
Проміж тими крутими гарами сходила й заря. (двічі)

Ой, то ж нє заря, ой то ж нє ясна,
Ой, то ж моя малада дєвчина по ваду й пішла. (двічі)

Казак за нею як за зорею,
Сивим конем панад синім морем за дєвчинаю. (двічі)

– Дівчино мая, напаї каня,
З рубленої, чистаї криниці, з полнаго відра. (двічі)

– Козаченько мій, бо я не твая,
Тоді ж буду каня напувати, як буду твая. (двічі)

– Дівчина мая, сідай на каня,
Та й поїдем ва чістає поле до маго двара. (двічі)

А в маго двара й нема не кала,
Тільки стоїть старий кущ калини, та й та не цвіла. (двічі)

(Дівчино моя, чом ти не цвіла?
– Бідна була, по миру хадила – пари не найшла.)

Під дубам, дубам, під дубиною,
Там седєв голуб з голубиною. (двічі)

Вони седєли, парувалися,
Правим крилечком прикривалися. (двічі)

Відкіль не взявся вистрєл з-під дуба,
Голуба вбило, голубка вдова. (двічі)

Ішов ахотнік з лєсу додому,
Узяв голубку, приніс додому. (двічі)

Приніс додому, пустив додолу,
Сипе пшениці, води з криниці. (двічі)

– Не хочу їсти, не хочу пити,
Нема й милого, ні з ким прожити. (двічі)

– Ой, єсть у мене сім пар голубів,
Бери любого, собі милого. (двічі)

Ой, вона брала та й вибирала,
Кого любила та й патіряла. (двічі)

– Не тії пірʼя, не той пушочок,
Не той миленький, не той дружочок. (двічі)

Зелений дубочок на яр похилився,
Молодий козаче, чого зажурився?

Чи воли пристали, чи з дороги збився?
Ой молодий козаче, ой чого зажурився?