Digital archive of folklore

Ой, гоп та й усе, да й Сидор паску несе,
Да Сидориха порося, да похристосилися!

Трам, там, тіда, тіда, зарізала баба діда,
Повісила на кілок, щоб не бігав до дівок!

Трам, там, тіда, тіда, укусила баба діда,
А дід с пєчки упал, та в лоханку попал,
А в лоханке вода – обмочилась борода!

Дед бабку замотав у тряпку,
Поливав бабку водой, чтоб бабка стала молодой!

Очерет, очерет очереткуватий,
Чо ти вчора не прийшов, пришелепкуватий?

Колядую, колядую,
На печі горілку чую,
Не дасте горілки,
Поб’ю вам всі тарілки!

Колядую, колядую,
Я не п’ю і не блядую,
Не дасте колядувати,
Буду пить і блядувати!

Ой чарка нова, та горілки нема,
Хилю, хилю – не тече, коло серця пече!

Буряки я капала, (двічі)
Буряки я капала, а де більші одкладала. (двічі)

Не в калхоз, а дадому, (двічі)
Не в калхоз, а дадому, щоб нагнати самагону. (двічі)

Самагонка удалась, (двічі)
Самагонка удалась, вся бригада напилась. (двічі)

Бригадір, галава, (двічі)
Ще й з району било два. (двічі)

Зелений дубочок на яр похилився,
Молодий козаче, чого зажурився?

Чи воли пристали, чи з дороги збився?
Ой молодий козаче, ой чого зажурився?

Зійшов місяць над горою і всю далину освітив,
Він освітив усю далину, а сам за хмару закатівсь. (двічі)

А в тій далині єсть хатина, в тій хаті огоньок гарить,
Там мати дочку научає, дочка й заплакана сидить. (двічі)

– Ой доню-доню, мая доню, ти в мене зірочка одна,
Не дожидай, кого любила, його давно уже нема. (двічі)

Багато хлопців паженилось, багато декого нема,
Багато дівчат вийшло заміж, а ти чого сєдіш адна? (двічі)

– Не віддай, мама, за старого, старий не парачка мені,
А віддаси ти за старого, буду лежать в сирой зємлі. (двічі)

І відтіль гора, і відтіль крута,
Проміж тими крутими гарами сходила й заря. (двічі)

Ой, то ж нє заря, ой то ж нє ясна,
Ой, то ж моя малада дєвчина по ваду й пішла. (двічі)

Казак за нею як за зорею,
Сивим конем панад синім морем за дєвчинаю. (двічі)

– Дівчино мая, напаї каня,
З рубленої, чистаї криниці, з полнаго відра. (двічі)

– Козаченько мій, бо я не твая,
Тоді ж буду каня напувати, як буду твая. (двічі)

– Дівчина мая, сідай на каня,
Та й поїдем ва чістає поле до маго двара. (двічі)

А в маго двара й нема не кала,
Тільки стоїть старий кущ калини, та й та не цвіла. (двічі)

(Дівчино моя, чом ти не цвіла?
– Бідна була, по миру хадила – пари не найшла.)

Як поїхав козаченька в Польшу на війну,
Він аставив Марусину не здароваю. (двічі)

– Ляжу спати на кроваті, сниться мені сон,
Що з правого рукавонька вилетів сакол. (двічі)

– То ж не сокіл, то ж не ясний, то ж твая судьба,
Твоя жінка Марусинка сина родила. (двічі)

У двінадцать часів ночі сина раділа,
А в чотири часа ночі жизь пакончіла. (двічі)

– Вставай, вставай, Марусина, годі ж тобі спать,
Расплакався син маленький – треба годувать. (двічі)

Раступіться, добри люді, дайте мені стать,
Пацилую неживую та й несіть хавать. (двічі)

Харанілі в тьомну яму – лопнула труна,
Маладенький казаченька тронувся ума. (двічі)

Закувала зозуленька в саду на памості, гей,
Приїхали до дівчини три казака в гості, гей,
Приїхали до дівчини три казака в гості.

Один іде, коня веде, другий коня вяже, гей,
Третій стоїть під віконцем: «Добрий вечір!» – каже, гей,
Третій стоїть під віконцем: «Добрий вечір!» – каже.

– Добрий вечір, стара мати, дай вади напиться, гей,
Кажуть люди – дівка гарна, дазволь подивиться, гей,
Кажуть люди – дівка гарна, дазволь подивиться.

– Кружка в хаті, вада в сєнях – піди та й напийся, гей,
*Дівка в хаті на кроваті – піди, падивися, гей,
*Дівка в хаті на кроваті – піди, падивися.

– Вада тепла, нехолодна – піду да криниці, гей,
Твая дівка некрасіва – піду до вдовиці, гей,
Твая дівка некрасіва – піду до вдовиці.

А в вдовиці дві світлиці, третяя кімната, гей,
А у тебе одна хата, та й та не прибрата, гей,
А у тебе одна хата, та й та не прибрата.

*Варіант: Сидить дівка край віконця – піди, подивися

Ой, торло-торло, засохло горло,
– Дайте горілки промочить горло!

– Що ж то за хазяїн, що ж то за Хама?
Гарілачки хочеться, а її чорт маʼ.

Під дубам, дубам, під дубиною,
Там седєв голуб з голубиною. (двічі)

Вони седєли, парувалися,
Правим крилечком прикривалися. (двічі)

Відкіль не взявся вистрєл з-під дуба,
Голуба вбило, голубка вдова. (двічі)

Ішов ахотнік з лєсу додому,
Узяв голубку, приніс додому. (двічі)

Приніс додому, пустив додолу,
Сипе пшениці, води з криниці. (двічі)

– Не хочу їсти, не хочу пити,
Нема й милого, ні з ким прожити. (двічі)

– Ой, єсть у мене сім пар голубів,
Бери любого, собі милого. (двічі)

Ой, вона брала та й вибирала,
Кого любила та й патіряла. (двічі)

– Не тії пірʼя, не той пушочок,
Не той миленький, не той дружочок. (двічі)

Як прийшов Христос, сів вечеряти,
Щедрий вечер, добрий вечер,
Добрим людям на весь вечер, на здоров’є!

Посадила розу край вікна (двічі)
Мала я мужа, мужа я мала, мала я мужа босяка.

Ничого не робить, тільки пʼє (двічі)
А прийде додому, а прийде додому жінку бʼє.

Ни бий мене, муже, та й ни лай, (двічі)
Бо я на тебе діток покину, а сама поїду за Дунай (двічі).

Сідала на лодку, плакала, (двічі)
Білою хустиною, правою ручиною маяла (двічі).

Ой, вернися, жінка, додому (двічі)
Ни буду я пити, буду любити, гірко мені жити самому (двічі).

Як вернулась жінка додому - (двічі)
І миски не миті, і горшки побиті, а діточки плачуть на пєчі.
І горшки побиті, і ложки не миті, а діточки плачуть на пєчє.

Васильова мати на пристоле стояла, Христа дожидала,
Радуйтесь, люди, Христос с вами будет,
Зароди вам, Боже, жито‑пшеница, всякая пашница,
Овёс да й кудрявый, ячмень кучерявый,
Гречка гречистая, просо ворочистое!

Трох-торорох, рассыпался горох на двенадцать дорог, ай сыпеть!

Ой на горі сухой дуб (двічі)
Та ще й бєла бєрьоза. (двічі)

Із-под бєлай бєрьози (двічі)
Ой вада пратєкає. (двічі)

Ой нєльзя ж коню воду піть, (двічі)
Бо (й) вада ключєвая. (двічі)

Та й нєльзя мужу жену біть,(двічі)
Бо (й) жена маладая. (двічі)

Пішла жінка на базар сало покупати,
Солі не купила, сало загубила.

Солі не купила, сало загубила,
А з жонатим козаком в шинок заблудила.

Трохи перегодом, лізе огородом,
Шатається, бовтається, чоловіка лає. (двічі)

Ти думаєш, чоловіче, що я напилася,
А я рада, радесенька, що з родом зійшлася. (двічі)

Ти думаєш, чоловіче, що я дуже п’яна,
Попитай у людей, не разу не впала. (двічі)