And there is a mountain

Ой сюди гора, а туди – друга,
Поміж тими крутими горами сходила зоря.

Ой то ж не зоря, дівчина моя,
З новенькими ой да відерцями по водицю йшла.

«Дівчина моя, напій же коня,
З рубленої ой да криниченьки, з повного відра».

«Козаченьку мій, якби я твоя,
Взяла б коня за шовковий повід та й напоїла».

Ой відтіль гора, а відтіль друга,
Поміж тими крутими горами сходила зоря.

Ой то ж не зоря, то ж не ясная,
Ой то ж моя молода дівчина по воду пішла.

А я за нею, як за зорею,
Сірим конем понад синім морем за дівчіною.

«Дівчіно моя, напої коня,
З рубленої новой криниченьки, з повного відра».

«Ой козаче мій, якби ж я твоя,
Узяла б коня за шовковий повід та й напоїла».

Ой відтіль гора, ой відтіль друга,
Поміж тими крутими горами сходила зоря. (двічі)

Ой то ж не зоря, дівчина моя,
Тоді будеш, коня напувати, як будеш моя...

По той бік гора, по цей бік друга,
Поміж тими крутими горами сходила й зоря. (двічі)

Ой то й не зоря, ой то й не ясна,
Ой то й моя молода дівчина по воду й пішла. (двічі)

А я за нею, як за птицею,
Сивим конем понад синім морем за дівчиною. (двічі)

Дівчино моя, напій же коня ,
З рубленої, та й ще криниченьки, з повного відра. (двічі)

Дівчино моя, сідай на коня,
Та й поїдем у чистоє поле до мого й двора. (двічі)

А в моїм дворі нема ні кола,
Тільки стоїть три кущі калини, та й та не цвіла. (двічі)

По той бік гора, по той бік друга,
Поміж тими крутими горами сходила зоря. (двічі)

Ой то ж не зоря, ой то ж не ясна,
Ой то ж моя молода дівчина по воду пішла. (двічі)

Дівчино моя, напій же коня ,
Із глибокої, .нової криниці з повного відра. (двічі)

І сюди гора, і сюди крута,
Поміж тими крутими горами сходила зоря. (двічі)

Ой то ж не зоря, ой то ж не ясна,
О й то ж моя молода дівчина по воду пішла. (двічі)

Дівчино ж моя, ти напій коня,
З рубленої нової криниці, з повного відра.(двічі)

Зелений дубочок на яр похилився,
Молодий козаче, чого зажурився?

Чи воли пристали, чи з дороги збився?
Ой молодий козаче, ой чого зажурився?