The cuckoo cooed in the garden on the platform

Закувала зозуленька, сидя на помості, гей,
Приїхали до дівчини три козаки в гості, гей,
Приїхали до дівчини три козаки в гості.

Один стоїть коло воріт, другий коня в’яже, гей,
Третій стоїть під віконцем: «Добрий вечір» - каже.

«Добрий вечір, стара мати, дай води напиться, гей,
Кажуть люди: дочка гарна – дай хоч подивиться».

«Вода в сінях, кварта в хаті – як хоч, то напийся, гей,
Дівка лежить на кроваті – біжи подивися».

«В тебе вода недобрая – піду до криниці, гей,
В тебе дівка негарная – піду до вдовиці.

А в вдовиці дві світлиці, ще й третя кімната, гей,
А у тебе одна хата, та й та неприбрата».

Закувала зозуленька в саду на помості, ох,
Приїхали до дівчини три козаки в гості, (ох). (двічі)

Один козак коня поє, другий коня в’яже, ох,
Третій стоїть під віконцем: «Добрий вечір» – каже, (ох). (двічі)

«Добрий вечір, стара й мате, дай води напитца, ох»,
«Кружка в сінях, вода в сінях – визьми та й напийся, (ех)». (двічі)

«Кажуть люди, дівка гарна – дозволь подивитца, ох»,
(В)она в хаті на кроваті – піди подивися, (ох)». (двічі)

Дівка спала, ничого й не знала…
Правой ручкой обняла ще й поцилувала, (ох). (двічі)

Закувала зозуленька в саду на помості, ох,
Забрав козак дівчиноньку та й повіз у гості, (ой). (двічі)

Закувала зозуленька в сінях на помості, гей,
Приїхали до дівчини три козаки в гості, ой,
Приїхали до дівчини три козаки в гості.

Один іде, коня веде, другий коня в’яже, гей,
Третій стоїть під віконцем: «Добрий вечір» каже.

«Добрий вечір, стара мати, дай води напиться, ей,
«Кажуть люди, дочка гарна – дозволь подивиться».

«Вода в сінях, в кутках кружки – візьми та й напийся, ей
Дівка сидить у світлиці – піди подивися».

Закувала зозуленька в сінях на помості, гей,
Приїхали до дівчини три козаки в гості.

Один іде, коня веде, другий козак в'яже, гей,
Третій стоїть під віконцем, "добрий вечір" каже.

Добрий вечір, стара мати, дай води напиться, гей,
Кажуть люди - дівка гарна, дозволь подивиться.

Вода в сінях у кадушці, візьми та й напийся, гей,
Сидить дівка у світлиці, піди подивися.

Закувала зозуленька в саду на помості, гей,
Приїхали до дівчини три козаки в гості, гей,
Приїхали до дівчини три козаки в гості.

Один козак коня веде, другий козак в'яже, гей,
Третій стоїть під віконцем, "добрий вечір" каже, гей,
Третій стоїть під віконцем, "добрий вечір" каже.

Добрий вечір, стара мати, дай води напиться, гей,
Кажуть люди, дочка й гарна, дай хоч подивиться, гей,
Кажуть люди, дочка гарна, дай хоч подивиться.

Кружка в сінях, вода в хаті, піди та й напийся, гей,
Дочка в хаті у світлиці, піди подивися, гей,
Дочка в хаті у світлиці, піди подивися.

Не холодна вода в тебе, не хочу я пити, гей,
Не хороша дочка в тебе, піду до вдовиці (не хочу дивиться), гей,
Не хороша дочка в тебе, піду до вдовиці (не хочу дивиться).

Не для тебе, вражий сину, криницю копала,
Не для тебе, вражий сину, я дочку кохала, гей,
Не для тебе, вражий сину, я дочку кохала.

Закувала зозуленька в саду на памості, гей,
Приїхали до дівчини три казака в гості, гей,
Приїхали до дівчини три казака в гості.

Один іде, коня веде, другий коня вяже, гей,
Третій стоїть під віконцем: «Добрий вечір!» – каже, гей,
Третій стоїть під віконцем: «Добрий вечір!» – каже.

– Добрий вечір, стара мати, дай вади напиться, гей,
Кажуть люди – дівка гарна, дазволь подивиться, гей,
Кажуть люди – дівка гарна, дазволь подивиться.

– Кружка в хаті, вада в сєнях – піди та й напийся, гей,
*Дівка в хаті на кроваті – піди, падивися, гей,
*Дівка в хаті на кроваті – піди, падивися.

– Вада тепла, нехолодна – піду да криниці, гей,
Твая дівка некрасіва – піду до вдовиці, гей,
Твая дівка некрасіва – піду до вдовиці.

А в вдовиці дві світлиці, третяя кімната, гей,
А у тебе одна хата, та й та не прибрата, гей,
А у тебе одна хата, та й та не прибрата.

*Варіант: Сидить дівка край віконця – піди, подивися

Закувала зузулинька в саду на помості,
Приїхало до дівчини три козака в гості, гей,
Приїхало до дівчини три козака в гості.

Один іде, коня веде, другий коня в’яже, гей,
Третій стоїть під віконцем, «Добрий вечір» каже:

Ні тучки, ні хмарки, та й дощик іде,
Козак до дівчини щовечора йде.

Козак до дівчини щовечора йде,
«Добрий вечір!» каже, ще й ручку дає.

«Добрий вечір!» каже, ще й ручку дає:
«Марусино, серце, порадуй мене!

Марусино, серце, порадуй мене,
Чи мені жениться, чи ждати тебе?»

«Женись, женись, Ваня, тобі вже пора,
А я погуляю, бо ще молода!

А я погуляю, бо ще й молода!» −
На другую весну калина цвіла!

Чом ти не прийшов, як місяць зійшов, як я тебе ждала?Чи коня не мав, чи стежки не знав, чи мать не пускала?

І коня я мав, і стежку я знав, ще й мати пускала,
Найменша сестра, бодай не зросла, сідельце сховала.

Найстарша сестра сідельце знайшла, коня осідлала:
«Поїжай, брате, до дівчиноньки, котра тебе ждала!»

Тече річенька й невеличенька, схочу – перескочу,
Ой віддай мене, моя матінко, за кого я схочу.

Як віддавала й приказувала в гостях не бувати:
«А якщо прийдеш, моя донечко, то вижену з хати».

Терпіла я рік, терпіла я два, третій не стерпіла,
Перекинулась в сиву зозулю, до роду летіла.
Перекинулась в сиву зозулю, до роду летіла.

Понад нашим яром ой пшениченька ланом,
Горою ої й овес.

Горою й овес,
Чом не до любови же, ой чом не до розмови,
Козаче, ої живеш?

Козаче живеш,
До другої ходеш, ой доріженьку топчеш,
Голос подаєш.

Голос подаєш,
Ой обсади, мила, ой голубонька й сива,
Вишеньками двір.

Вишеньками двір,
Та щоб не заходив, ой шоб не заносив
Голосочок мій.

Голосочок мій,
Та вже ж я й садила, та вже й поливала,
Не приймається.

Не приймається,
Та вже ж я любила, та вже ж я кохала,
Не влюбляється.