​Закувала зузулинька в саду на помості,

Закувала зозуленька, сидя на помості, гей,
Приїхали до дівчини три козаки в гості, гей,
Приїхали до дівчини три козаки в гості.

Один стоїть коло воріт, другий коня в’яже, гей,
Третій стоїть під віконцем: «Добрий вечір» - каже.

«Добрий вечір, стара мати, дай води напиться, гей,
Кажуть люди: дочка гарна – дай хоч подивиться».

«Вода в сінях, кварта в хаті – як хоч, то напийся, гей,
Дівка лежить на кроваті – біжи подивися».

«В тебе вода недобрая – піду до криниці, гей,
В тебе дівка негарная – піду до вдовиці.

А в вдовиці дві світлиці, ще й третя кімната, гей,
А у тебе одна хата, та й та неприбрата».

Закувала зозуленька в саду на помості, ох,
Приїхали до дівчини три козаки в гості, (ох). (двічі)

Один козак коня поє, другий коня в’яже, ох,
Третій стоїть під віконцем: «Добрий вечір» – каже, (ох). (двічі)

«Добрий вечір, стара й мате, дай води напитца, ох»,
«Кружка в сінях, вода в сінях – визьми та й напийся, (ех)». (двічі)

«Кажуть люди, дівка гарна – дозволь подивитца, ох»,
(В)она в хаті на кроваті – піди подивися, (ох)». (двічі)

Дівка спала, ничого й не знала…
Правой ручкой обняла ще й поцилувала, (ох). (двічі)

Закувала зозуленька в саду на помості, ох,
Забрав козак дівчиноньку та й повіз у гості, (ой). (двічі)

Закувала зозуленька в сінях на помості, гей,
Приїхали до дівчини три козаки в гості, ой,
Приїхали до дівчини три козаки в гості.

Один іде, коня веде, другий коня в’яже, гей,
Третій стоїть під віконцем: «Добрий вечір» каже.

«Добрий вечір, стара мати, дай води напиться, ей,
«Кажуть люди, дочка гарна – дозволь подивиться».

«Вода в сінях, в кутках кружки – візьми та й напийся, ей
Дівка сидить у світлиці – піди подивися».

Закувала зозуленька в сінях на помості, гей,
Приїхали до дівчини три козаки в гості.

Один іде, коня веде, другий козак в'яже, гей,
Третій стоїть під віконцем, "добрий вечір" каже.

Добрий вечір, стара мати, дай води напиться, гей,
Кажуть люди - дівка гарна, дозволь подивиться.

Вода в сінях у кадушці, візьми та й напийся, гей,
Сидить дівка у світлиці, піди подивися.

Закувала зозуленька в саду на помості, гей,
Приїхали до дівчини три козаки в гості, гей,
Приїхали до дівчини три козаки в гості.

Один козак коня веде, другий козак в'яже, гей,
Третій стоїть під віконцем, "добрий вечір" каже, гей,
Третій стоїть під віконцем, "добрий вечір" каже.

Добрий вечір, стара мати, дай води напиться, гей,
Кажуть люди, дочка й гарна, дай хоч подивиться, гей,
Кажуть люди, дочка гарна, дай хоч подивиться.

Кружка в сінях, вода в хаті, піди та й напийся, гей,
Дочка в хаті у світлиці, піди подивися, гей,
Дочка в хаті у світлиці, піди подивися.

Не холодна вода в тебе, не хочу я пити, гей,
Не хороша дочка в тебе, піду до вдовиці (не хочу дивиться), гей,
Не хороша дочка в тебе, піду до вдовиці (не хочу дивиться).

Не для тебе, вражий сину, криницю копала,
Не для тебе, вражий сину, я дочку кохала, гей,
Не для тебе, вражий сину, я дочку кохала.

Ой при лужку, при лужку, при широкім полі,
При великім табуні кінь гуля поволі,
При великім табуні кінь гуля поволі.

Кінь гуля поволі, козак – поневолі.
– Ой піймаю, загнуздаю шовковой уздой,
Ой піймаю, загнуздаю шовковой уздой.

Ой піймаю, загнуздаю шовковой уздою,
Вдарю шпорами під боки – кінь летить стрілой,
Вдарю шпорами під боки – кінь летить стрілою.

Ой лети, лети, мій коню, та й вихром несися,
Проти милої двора стань-остановися,
Проти милої двора стань-остановися

Стань-остановися та вдарь копитами,
Чи не вийде дівчинонька з чорними бровами,
Чи не вийде дівчинонька з чорними бровами

Ой не вийшла красная дєвіца, вийшла її мати.
– Здрастуй, здрастуй, любий зятю, пожалуй до хати,
– Здрастуй, здрастуй, любий зятю, пожалуй до хати.

– Я не хочу в хату, хочу у світлицю,
Розбужу солодкий сон, красную дєвіцу,
Розбужу солодкий сон, красную дєвіцу.

Правой ручкой обняла ще й поцілувала.

Приїхали три козаки, та всі три однакі,
Питаються у Марусеньки, в котрій вона хаті, гей!
Питаються у Марусеньки, в котрій вона хаті.

Один стоїть край віконця, другий коня в’яже, гей!
Третій стоїть під дверима, «Добрий вечір!» каже:

– Добрий вечір, стара мати, дай води напиться, гей!
Пусти дочку на вулицю, ой хоч подивиться.

– Стоїть вода у ставочку – коли хоч, напийся, гей!
Сидить дочка край віконця, коли хоч, дивися.

– Непогожа в ставу вода – піду до криниці, гей!
Незвичайна твоя дочка – піду до вдовиці.

А у вдовиці – три світлиці ще й третя кімната, гей!
А в дівчини – одна хата, та й та неприбрата.

Ой у полі верба, під вербою вода,
Гей, там дівчина мила, чорнобрива, хороша, молода. (двічі)

На доріжку глядить, а доріжка курить,
Гей, там то їдуть славні козаченьки на конях вороних. (двічі)

Один козак під’їжджа, до дівчини гука,
ー Гей, ти дівчино, мила, чорнобрива, напій же мені коня. (двічі)

ー Невеликий ти пан та й напій коня сам,
Гей, зимна роса, а дівчина боса, ніженьки зросить собі. (двічі)

Ой у полі верба, під вербою вода,
Гей, там то їдуть славні козаченьки на конях вороних. (двічі)