Oh, it was born, wandered and around the sea with horses

Ой похожено ей, та й поброжено да,
Ой коло, ой коло моря й кіньми.

Коло моря кіньми,
Ой то ж не кіньми, ей, та то й не кіньми да,
То жура-, ой журавочка з дітьми.

Журавонька з дітьми,
Та й журав грає, ей, та й журав грає да,
Ой жура-, ой журавочка скаче.

Журавонька скаче,
Ой дурна й дівка, ей, та й не розумна да,
Шо за ко-, ой за козаком плаче.

(Ой не плач, дівко, не плач, красна,
Бо ти така нещасна.

Ой не плач, дівко, не плач, Оля,
Така твоя доля.)

Ой походжено ой, та й поброджено
Ой коло броду кіньми.

Ой коло броду кіньми,
Ой то ж не кіньми, ой та то ж не кіньми,
А журавочка з дітьми.

Ой журавочка з дітьми,
Ой журав грає ой, та й журав грає,
А журавочка скаче.

Ой журавочка скаче.
Ой дурна дівка ой, та й нерозумна,
Шо за козаком плаче.

Шо й за козаком плаче.
Ой не плач, дівко, ой, та й не плач, красна,
Бо ти зроду нещасна,

Бо ти зроду нещасна.
Ой полюбила ой, та й козаченька,
Ой при місяцю стоя.

Ой при місяцю стоя.
"Ой не я ж його ой, та й полюбила,
Та полюбила мати.

Ой полюбила мати.
Ой вона ж мені та й обіщала
Ой два рушнички дати.

Ой два рушнички дати.
Ой шо два дати ой, та шо два дати,
Ой на третьому стати.

Ой на третьому стати,
Ой та четвертим ой, та вишиваним
Ой рученьки зв'язати".

Ой походжено ей, та й поброжено,
Ой коло моря кіньми.

Коло моря кіньми,
Ой то ж не кіньми, ей, та то ж не кіньми,
А журавочка з дітьми.

Журавочка з дітьми,
Ой журав грає, ей, ой журав грає,
А журавочка скаче.

Та ой чия ж то та й уличенька,
Та й ой чий то большой дом?

Та ой чий то большой дом,
Та ой чия ж то ой та й красотка
Та й стояла под окном?

Та й стояла й под окном,
Та ночка тьомна же, ой спать спокойна,
Та но я ж одна та й не сплю.

Та й но я одна не сплю,
Та й не сплю, не сплю та все думаю,
Та як милого забуть.

(Та нащо було влюбляться,
Та нащо було любить?

А як прийдеться та й розходиться,
Та як серце заболить.

Болить серце-серденятко, болить голова.
А четвертая неділенька, як милого нема.

Нема в саду соловейка, нема щебетання,
Нема ж мого миленького, нема й милування.

Як прилетів соловейко, стало щебетання,
Як приїхав мій миленький, стало милування.

Де б я, де б я цей деньочок прожила,
Ой куди я та й з досадоньки пішла.

Ой піду я ай у вишневой ой садочок,
Та й зорву я ой оріховий листочок.

Та й іспишу я всю досаду ой на листок,
І пошлю я в славний город та й Москву.

Ой хто буде цього листа читати,
Той буде про досаду знати.

Перва досада - вийшла заміж молода,
Друга досада - ще й дитинонька мала.

Третя досада - невірна дружина,
Вона мене ізсушила, ізв'ялила.

Вона мені в світі пожить не дала

Світи, місяць, нічку, як перейду річку,
Та й до милої ой на всю ніч.
Світи, місяць, нічку, як перейду річку,
Та й до милої ой на всю ніч.

А моя ж миленька, голубка сивенька,
Ще й спатоньки ой не лягла.
А моя ж миленька, голубка сивенька,
Ще й спатоньки ой не лягла.

Ой дитину ж колише, дрібні листи пише,
З буйним вітром ой розмовля.
Дитину колише, дрібні листи пише,
З буйним вітром ой розмовля.

Повій, вітерочку, з гори в долиночку,
Де мой милой ой прожива.
Повій, вітерочок, з гори в долиночку,
Де мой милой ой прожива.