Під вишнею-черешнею, де з милим стояла

Під вишнею-черешнею, я з милим стояла,
Із тих пір я сумна стала, як з милим розсталась.
Гей! Із тих пір я сумна стала, як з милим розсталась.

Сіда милий на машину, іде в Москівщину,
А дівчіні й отвічає: «Я ж тебе покину!»
Гей! А дівчіні й отвічає: «Я ж тебе покину!»

"Ой як будеш покидати, подари колєчко,
Як згадаю чорнявого, заболить сердечко".
Гей! "Як згадаю чорнявого, заболить сердечко".

Тече річка невеличка понад слободою,
Взяла дівка нові відра, пішла за водою.
Гей! Взяла дівка нові відра, пішла за водою.

Ой чі брала, чі не брала, стала, постояла,
За чорнявим зажурилась, та й у воду впала.
Гей! За чорнявим зажурилась, та й у воду впала.

Біжить батько, біжить мати, та й кричать: «Рятуйте!»,
А дівчіна отвічає: «За мной не жалкуйте!»
Гей! А дівчіна отвічає: «За мной не жалкуйте!

Було б тоді жалкувати, як була маленька,
А тепер же пожаліє сирая земелька!"
Гей! "А тепер же пожаліє сирая земелька!"

Ой гора-гора, гора високая,
А на той горє чотири сокола. (двічі)

Чотирі сокола, пʼята бірьозонька,
Стояла дівчина, кохточка розова. (двічі)

Кохточка розова, ще й з попійочками,
Полились сльозоньки ой ручейочками. (двічі)

А я стою, стою, кругом вода, вода,
Поїхав милий мій і не сказав куда. (двічі)

Поїхав милий мій ох желізницею,
А я осталася ой удовицею. (двічі)

Поїхав милий мій конем сіресеньким,
А я осталася з дитям малесеньким. (двічі)

Ой летів орел через сад зелений,
Та й став калину клювать.

Та й став калину клювать,
Ой любив козак молоду дівчину
Та й не думав її брать.

Та й не думав її брать,
Ой взяла вона парня за рученьку,
Та й стала його питать.

Та й стала його питать:
“Ой скажи, скажи, мальчик розлюбезной,
Ой от чего ж ти заболєл?

От чєво ж ти заболєл?
Ой чи й од пива, чи й од горілоньки,
Ой чи й од сладкого вина?

Чи й од сладкого вина?”
“Ой ні й од пива, ні й од горілоньки,
Ой ні й од сладкого й вина”.

Ні й од сладкого вина,
"Ой скажи, скажи, мальчик розлюбезной,
Ой а де ж тебе поховать?"

Ой де ж тебе поховать?
"Ой поховай же, моя розлюбезна,
Ой де три шляхи з Криму йдуть.

Де три шляхи з Криму йдуть,
Ой один польский, а другий подольский,
А третій же на Москву.

Ой а третій на Москву,
Ой поховай же, моя розлюбезна,
Ой у зеленому саду.

У зеленому саду,
Ой нагорни жи, моя розлюбезна,
Ой високою могилу.

Високою могилу,
Ой посади ж ти, моя розлюбезна,
Ой червоною калину.

Червоною колину,
Ой рости, рости, червона калина,
Ой рости вгору й не хились.

Рости вгору не хились,
Ой гуляй, гуляй, молода дівчина,
Ой гуляй, за мной не журись!"

Зійшов же місяць із-за хмари, і всю ж він долину освітив,
Як освітив він ту долину та й знов за хмару закотивсь. (двічі)

А в тій долині єсть хатина, а в тій хаті огонь горить,
Там мати дочку вговоряє, дочка заплакана сидить. (двічі)

"Ой доню, доню ж моя, доню, ти в мене ж ягідка одна,
Не дожидай козака з бою, його й на світі вже нема. (двічі)

Багато хлопців поженилось, багато й де кого й нема,
Багато дівчат вийшло заміж, а ти чого сидиш одна? (двічі)

Ой, мамо, мамо, моя мамо, старий не парочка мені,
Як оддаси мене за його, то краще гнить в сирій землі. (двічі)