Digital archive of folklore

Ой хто ж то пішов, піджачок накинув?
Тож той дурачок, шо мене покинув.

Вишивала я платочок та й нашила я місток,
Не піду я туди заміж, там багато невісток.

Вишивала я платочок та й нашила букву «и»,
Не піду я туди заміж, там багато дітвори.

Гармоніст, гармоніст, кучерява голова,
Яку шапку не надіне, то велика, то мала.

Гармоніст, гармоніст, він цибулю дуже їсть,
Як по улиці іде і кричіть: "Цибуля де?"

Як служив же я у пана да й первеє літо, да й літо,
Заробив же я у пана курочку за літо.
А та курка-шкабатурка по садочку ходить та й ходить,
Курчаточок водить та й водить.

Як служив же я у пана да й второє літо, да й літо,
Заробив же я у пана вуточку за літо.
А та вутка – ках-ках-ках-ках,
А та курка-шкабатурка по садочку ходить та й ходить,
Курчаточок водить та й водить.

Як служив же я у пана да й третєє літо, да й літо,
Заробив же я у пана гусочку за літо.
А та гуска – га-га-га-га,
А та вутка – ках-ках-ках-ках,
А та курка-шкабатурка по садочку ходить та й ходить,
Курчаточок водить та й водить.

Як служив же я у пана та й четверте літо, да літо,
Заробив же я у пана індючка за літо.
А той індюк – дюк-дюк-дюк-дюк,
А та гуска – га-га-га-га,
А та вутка – ках-ках-ках-ках,
А та курка-шкабатурка по садочку ходить та й ходить,
Курчаточок водить та й водить.

Як служив же я у пана да й п’ятеє літо, да літо,
Заробив же я у пана тилятко за літо.
А те тиля хвостом виля,
А той індюк – дюк-дюк-дюк-дюк,
А та гуска – га-га-га-га,
А та вутка – ках-ках-ках-ках,
А та курка-шкабатурка по садочку ходить та й ходить,
Курчаточок водить та й водить.

Як служив же я у пана та й шостеє літо, да літо,
Заробив же я у пана дитятко за літо.
А те дитя напилося, впало з печі – убилося,
А те тиля хвостом виля,
А той індюк – дюк-дюк-дюк-дюк,
А та гуска – га-га-га-га,
А та вутка – ках-ках-ках-ках,
А та курка-шкабатурка по садочку ходить та й ходить,
Курчаточок водить та й водить.

Чарочка мала, та горілки нема,
Хилю, хилю, не тече, коло серця пече.

Чарочка-коток, котиться в роток,
На чарочки серденько – намальований цвіток.

Брала льон, брала льон, брала конопельки,
Не вдалася до роботи, як на витрибеньки.

Мєня мілий не цилує, говорить: «Курносая!»
Як же я його цилую чорта довгоносого?

Ой, Ярина ноги мила, а я любувався,
Моя мила потонула, а я й засміявся.

Якби мені не тини та й не перелази,
Ходив би я до дівчіни по чотирі рази.

Ой при лужку, при лужку, при чістому полі,
При знакомом табунє кінь гуляв по волі,
При великім табунє кінь гуляв по волі.

Кінь гуляв по волі, козак по неволі,
Як піймаю, зануздаю шолковой уздою. (двічі)

Як піймаю, зануздаю шолковой уздою,
Вдарю шпорами під боки, кінь летить стрілою. (двічі)

Ой при лужку, при лужку, при широкім полі,
При великім табунє кінь гуляв по волі. (двічі)

На городі квітки в’ються, (двічі)
А за мене хлопці б’ються, гуляю я, ей, гуляю я!

Не бийтеся, нема за що,
Хоч красива, так ледаща, гуляю я, ей, гуляю я!

Кури хату замітають, кури хату замітають,
Хлопці в вікна заглядають, гуляю я, ей, гуляю я!

Хлопці випить запросили, хлопці випить попросили,
Свині двері прокусили, гуляю я, ей, гуляю я!

Не пийте ви так багато, не пийте ви так багато,
В мене в хаті не убрато, гуляю я, ей, гуляю я!

Летіла зозуля через мою хату,
Сіла на калині, та й стала кувати. (двічі)

Зозуле, зозуле, чого рано куєш?
Чи ти, зозуленько, моє горе чуєш? (двічі)

Якби я не чула, то я б не кувала,
Тобі молоденькій правди б не казала. (двічі)

Ой у полі буйний вітер віє,
Козаченько пшениченьку сіє. (двічі)

Сіяв, сіяв, не висіяв корця,
Оглянеться – несе дівка хлопця. (двічі)

Ой, дівчіно, на тобі півхліба,
Та й зверни ж ти на старого діда. (двічі)

Нашо мені на діда звертати?
Ти ж йому батько, а я йому мати. (двічі)