Digital archive of folklore

Понад нашим яром та пшениченька ланом, ой,
Ой пшениченька й ла(ном).

То ту пшениченьку та й дівчинонька жала ж, ой,
Ой дівчинонька й жа(ла).

Вона козакові та всю правду й сказала ж, ой,
Ой всю правду ж сказа(ла).

Це ж тобі, козаче, та й три дорожки різні, ой,
Ой три дорожечки різні.

Ішла вдова, ішла вдова до.., ох і долиною жи
З маленькою ди.., ох і дитиною.

Сіла вдова, сіла вдова спо.., ох і спочивати жи,
Мале дитя го.., ох і годувати.

Мале дитя, мале дитя го.., ох і годувати жи,
Де взялися три, ох і три бурлаки.

Де взялися, де взялися три, ох і три бурлаки жи,
Хотять вдову за.., ох і зарубати.

Хотять вдову, хотять вдову за.., ох і зарубати жи,
Мале дитя з собой, ох і з собой взяти.

А в полі, в полі сам Господь ходив,
Дєву Марію за ручку водив,
Дєва Марія Бога просила:
"Роди, Боже, жито-пшеницю, всяку пашницю!".

Здрастуйте, з празником! Наливайте! (промовляючи)

Ой у лузі при долині,
Ой у лузі при долині,
Широкий лист на калині,
Широкий лист на калині.

А ще ширший на дубочку,
А ще ширший на дубочку,
Кличе голуб голубочку,
Кличе голуб голубочку.

А він кличе та й не свою,
А він кличе та й не свою,
Прийди, серце, поцелую,
Прийди, серце, поцелую.

Нащо чужу целувати,
Нащо чужу целувати,
Серцю жалю завдавати,
Серцю жалю завдавати.

Ой на річці, на Ордані,
Там Пречиста ризи прала,
Вона прала, випирала,
Повісила на калину, на малину,
На червону поясину...

А в дядька, в дядька,
Дядина гладка,
Діжу місе,
З носа висне,
Хату мете,
Ногами плете,
Ложки миє,
А сучка виє,
…

Ой ти, коту котино,
Засни, мала дитино,
Засни, засни, задрімай,
Та й нічого не думай,
Тільки думай спати,
Тихенько лежати,
А ти, котку сірий,
Та вимети сіни,
А ти, кішко лапко,
Та замети хатку.

Ти ж знав, нащо брав мене, невеличку,
Ой знав, нащо брав мене, невеличку,
Мене мати годувала як перепеличку. (двічі)

Годувала, годувала та й не медувала, (двічі)
Дала мені біле личко, щоб я панувала. (двічі)

А я не паную, ще дужче горюю, (двічі)
Всі подружки пішки йдуть – я впереді дую. (двічі)

Як устану я раненько,
Та й умиюся біленько, ей!
Та й сяду я край віконця,
Проти ясного сонця.

Та й сяду я край віконця,
Проти ясного сонця,
Проти ясного сонця,
Виглядати чорноморця.

Чорноморець не сам іде,
Дев’ятеро конів веде, ей!
На десятім вороному, ей!
Сам в жупані голубому.

Я думала він додому,
Він поїхав до Дунаю, ей!
Там став коней напувати, ей!
Стала хвиля воду гнати.

Став він коней напувати,
Стала хвиля воду гнати, ей!
Стала хвиля воду гнати, ей!
Чорноморець потопати.

Чорноморець потопає,
Та й на милую гукає, ей!
Ратуй, ратуй, моя мила, ей!
Коли вірно любила.

Ой, рада б я ратувати,
Так не вмію я плавати, ей!
Якби човен та весельце, ей!
Рятувала б тебе, серце.

Поки людей ізібрала,
Чорноморця утеряла, ей!
Поки люди ізішлися, ей!
Чорноморець утопився.

Пливи, пливи за водою,
Остаюся я вдовою, ей!
Пливи, пливи річечками, ей!
Остаюся з діточками.

Пливи, пливи річечками,
Остаюся з діточками,
Пливи, пливи вузенькими, ей,
Остаюся з маленькими!

Вигрібай, мати, жар, жар,

Вигрібай, мати, жар, жар,
Коли тобі дочки жаль, жаль,
Кидай у піч дрова,
оставайсь здорова, у!

Кидай у піч тріски,
Покотилися сліз(ки).

Десь тут була подоляночка,
Тут вона впала, до землі припала....

Устань, устань, подоляночко,
Умий своє личко, як скляночка.
Біжи до Дунаю, візьми ту, шо скраю.

Та й з-за лєсу сонце сяє,
Та й козак коника сідлає,
Ой дівчина горько плаче. (двічі)

Та й а дівчина та й горько плаче:
"Та й не брасай мене, козаче,
Бо я й умру за тобою. (двічі)

Та й не так же я за тобою,
Як за твоєю красотою,
Молодая дівчинонько." (двічі)

Та й питалася дівка парня,
Та й молодого козаченька,
Ой де буде й ночувати. (двічі)

"Та єсть у полі скирта сіна,
А й а то ж наша, то пєріна,
Молодая дівчинонько." (двічі)

Та питалася дівка парня,
Молодого козаченька:
"Ой чим будем та й вкриватися?". (двічі)

"Мене вкриє чорна хмара,
Тебе вкриє людська слава,
Молодая дівчинонько". (двічі)

Та питалася дівка парня,
Молодого козаченька:
"Ой що будем вечеряти?". (двічі)

"А я буду їсти булку,
А ти, (дівко), думай думку,
Молодая, та дурная". (двічі)

Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Іще хата не метена,
Іще Галя не чесана,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Уже хата заметена,
Уже Галька зачесана,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Щедрівочка щедрувала,
До віконця припадала,
Шо ти, бабо, наварила?
Шо ти, бабо, напекла?
Неси нам до вікна,
Не щипай, не ламай,
По ціленькому давай!

А грудочку кашки і кільце ковбаски!
Не винесеш ковбасу – я й хату рознесу!

Меланочки ходять, василечки носять:
"Василечку, батьку, пусти нас у хатку,
Ми жита не жали, Чесний Хрест держали!"

Прийди, ненько, та й до столонька,

Прийди, ненько, та й до столонька,
Пригладь донці та й голово(ньку), у!

Гладка, доню, твоя головонька,

Гладка, доню, твоя головонька,
Та й Бог знає, яка доле(нька), и!

Як удасться твій милий ревнивій,

Як удасться твій милий ревнивій,
А ще й к тому та й п'яниче(нька), и!

А ще й к тому та й п'яниченька,

А ще й к тому та й п'яниченька,
Проп'є воли ще й корово(ньку), и!

Проп'є воли та й коровоньку,

Проп'є воли ще й коровоньку,
Наб'є ж тобі та й голово(ньку), у!