Ой не ходи, та розкудрявче

Та нема гірш нікому же, та як тій, як тій сиротині,
Та ніхто не пригорне же та й при ли- , при лихій годи(ні). (двічі)

Та й не пригорне ж батько же, та й не при-, не пригорне мати,
Та й не пригорне батько же, та й не при-, не пригорне ма(ти).

Та й тілько той пригорне же, та й що ду-, що думає брати же,
Та й тілько той пригорне же, та й що ду-, що думає бра(ти).

Та й налетіли гуси та й з дале-, з далекого краю же,
Та й налетіли гуси та й з дале-, з далекого кра(ю).

А в саду зеленім під дубом рясним,
Та й козак на дівчину й головку ж склонив. (двічі)

Та нашо ти божився, й нашо клятьбу дав?
Та й любити ж до гробу мене ж й обіщав. (двічі)

Оце ж та й доріжка й до милого й лежить,
Та й не можу, й козаче, без тебе ж прожить. (двічі)

Та піду до ворожки й нехай погада,
Та яка ж мені карта й на серце випада. (двічі)

Та випала карта й бубновой валєт,
Та ждала ж й ожидала, а милого ж нєт. (двічі)

Вернувся мой милой в дванадцять часов,
На стіл похилився ще й важко здихнув. (двічі)

Чого, чого, милой ,тоска наляга?
Та навєрно задумав бросати меня? (двічі)

Чого, чого милой вчора не прийшов?
"Вийшов на крилєчко, дрібний дощ ішов." (двічі)

"Одури, козаче, ти батька своєго,
До утра гуляла – дощу не було." (двічі)

Куди, донько, убираєсся?

Куди, донько, убираєсся,
Що так рано наряжає(сся)?

Що й так рано наряжаєсся?

Чи між турки, чи між ті татари,
Чи між тії прокляті жанда(рми)?

Ой там гора кременистая,

Ой там гора кременистая,
Там свекруха ненависли(вая).