Среді гор крутих Карпатських

НазваСреді гор крутих Карпатських
ЖанрІсторичні, Романси, Сучасні пісні та новотвори
МотивВійна, Служба у війську, Хвороба
Дата запису17 бер. 1983 р.
Місце записус. Катеринівка, Лозівський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
ЗбирачiВіра Осадча
ТранскрипціяГалина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Среді гор крутих карпатських пробирался наш отряд,
Пробирался ночкой тьомной санітарний наш отряд.

Попірьод ішла повозка, на повозки красний крест,
А з повозки слишавсь стогон: «Скоро-скоро мой конєц!»

«Скоро ми на путь приєдєм, напою вас, накормлю,
Пиривʼязки всєм поправлю, дамой письма напишу».

От один боєць діктує: «Здрастуй, милая жена,
Бил я ранєн в грудь опасно, скоро дома буду я».

А другой боєць діктує: «Здрастуй, милая жена,
Бил я ранєн в грудь опасно і не жди домой міня!»

А сестриця пісьма пише, їй на серці ни лігко,
Їйо муж давно убитой, серце кровʼю облило.

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 02:21
100
Ой там у гаю, де колише вітірок
Романси
1

Сучасні пісні та новотвори

с. Нижні Рівні, Чутівський район02:21

Ой там у гаю, де колише вітірок верболіз,
Там заграла плакуча гітара, там дівчина встрічала весну. (двічі)

Ой куди їдеш, куди поїжджяєш? Мене, молоду покидаєш!
І ніколи мене не згадаєш, а з другою зустрінеш весну! (двічі)

Ой пройшов же годочок і другий, ой прийшла довгождана весна,
А дівчина прийшла під калину, а милого й нема та й нема. (двічі)

Ой нема та й немає, та вже його й не буде,
Треба знати, як хлопців кохати, і як вірити їхнім словам. (двічі)
0:00 02:14
100
Як було мнє лєт сімнадцять
Пісні з особистого та родинного життя
2

Романси,Сучасні пісні та новотвори

м. Сіверськ, Артемівський (Бахмутський) район02:14

Як було мнє лєт сімнадцять, то я й не знала й нічєво.

То я й не знала нічого,
А як настало ж восімнадцять, я й полюбила ж й одного.

Я й полюбила одного,
Ой полюбила ж отакого, що сама себе прокляла.

Що сама себе прокляла,
Ой он уєхал, мєня бросіл, іще й малютку на руках.

Іще й малютку на руках,
А ту малютку ж звуть Анютка, вона й похожа ж на нєго.

Вона похожа на нєво,
Ой вона схожа ще й похожа, уся походочка єго.


0:00 02:43
100
В майом саду білєють астри
Романси
1

Сучасні пісні та новотвори

с. Бузова Пасківка, Полтавський район02:43

В майом саду білєють астри, склонили голову й они,
В мойом сірдечку гаснуть зорі, чужою стала я й тобі. (двічі)

Коли ж я айстри поливала, ти пособив мині полить,
З тих пір ж тебе ж я полюбила, з тих пір душа моя болить,
З тих пір тебе ж я й полюбила, з тих пір тепер душа болить.

Коли ж умру як цвіт кохання, то похавайте серед трав,
І зірвеш, милий, айстру білу, і спомниш, хто тебе кохав. (двічі)

Коли ішов ти мимо дому, я задивилась на твій стан,
І довго-довго я стояла, пока вичерній спав туман. (двічі)

В мойом саду білєють айстри, склонили голову й они,
В мойом сирдєчку гаснуть зорі, чужою стала я й тобі. (двічі)