Головна
Ой там у гаю, де колише вітірок

Ой там у гаю, де колише вітірок

Назва	Ой там у гаю, де колише вітірок
Жанр	Романси, Сучасні пісні та новотвори
Мотив	Зрада, Нещасливе кохання, Розлука
Дата запису	6 лип. 1998 р.
Місце запису	с. Нижні Рівні, Чутівський район, Полтавська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Євдокія Дмитрівна Черевична (1915) (с. Сягайли, Полтавський район)
Збирачi	Ольга Байбак
Транскрипція	Галина Лук'янець
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой там у гаю, де колише вітірок верболіз,
Там заграла плакуча гітара, там дівчина встрічала весну. (двічі)

Ой куди їдеш, куди поїжджяєш? Мене, молоду покидаєш!
І ніколи мене не згадаєш, а з другою зустрінеш весну! (двічі)

Ой пройшов же годочок і другий, ой прийшла довгождана весна,
А дівчина прийшла під калину, а милого й нема та й нема. (двічі)

Ой нема та й немає, та вже його й не буде,
Треба знати, як хлопців кохати, і як вірити їхнім словам. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:00 100	Біла кохта, чорний бантік	Пісні з особистого та родинного життя 1 Сучасні пісні та новотвори	с. Нижні Рівні, Чутівський район	01:00	Біла кохта, чорний бантік, ти зачем розвʼязував? Я любила тібя тайно, ти зачем розказував? Ой як вийду я на гору – гляну милому й у двор, Ой як міні привикати та й біз тебе, милой мой! Привикай же, моя мила, у зильоному саду, Я до тебе, моя мила, більш ніколи не прийду! (двічі)
0:00 01:01 100	По садочку хожу	Пісні з особистого та родинного життя 1 Сучасні пісні та новотвори	с. Нижні Рівні, Чутівський район	01:01	По садочку хожу, кониченька вожу, Через свою неньку нежонатий хожу. (двічі) Через свою неньку, через рідних сестрів, Не можу кохану додому привести. (двічі) Доле моя, доле, що міні діяти? Тільки тебе одну у душі кохати
0:00 02:43 100	В майом саду білєють астри	Романси 1 Сучасні пісні та новотвори	с. Бузова Пасківка, Полтавський район	02:43	В майом саду білєють астри, склонили голову й они, В мойом сірдечку гаснуть зорі, чужою стала я й тобі. (двічі) Коли ж я айстри поливала, ти пособив мині полить, З тих пір ж тебе ж я полюбила, з тих пір душа моя болить, З тих пір тебе ж я й полюбила, з тих пір тепер душа болить. Коли ж умру як цвіт кохання, то похавайте серед трав, І зірвеш, милий, айстру білу, і спомниш, хто тебе кохав. (двічі) Коли ішов ти мимо дому, я задивилась на твій стан, І довго-довго я стояла, пока вичерній спав туман. (двічі) В мойом саду білєють айстри, склонили голову й они, В мойом сирдєчку гаснуть зорі, чужою стала я й тобі. (двічі)