Головна
Як сяду я край віконця

Як сяду я край віконця

Назва	Як сяду я край віконця
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Кохання, Потопання
Дата запису	1 серп. 1991 р.
Місце запису	с. Морозівка, Балаклійський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Іванько Парасковія Іванівна (1912), Костянтинова Ганна Дмитрівна (1911), Мороз Ганна Яківна (1918)
Збирачi	Дмитро Лебединський, Олена Балака
Транскрипція	Оксана Бабенко

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 3Подобається Поділитися

Як сяду я край віконця протів ясного сонця,
Протів ясного сонця виглядати чорноморця.

Протів ясного сонця виглядати чорноморця.
Чорноморець з поля їде, ще й четверо коней веде.

Чорноморець з поля їде, ще й четверо коней веде,
На п’ятому вороному у жупані голубому.

Я думала, він додому - він поїхав до Дунаю.
Він поїхав до Дунаю, ще й до бистрого краю.

Став же коней напувати, стала вода прибувати,
Стала вода прибувати, чорноморець потопати.

Чорноморець потопає та й на милу гукає:
– Ратуй, ратуй, моя мила, коли вірно любила!

– Ой рада б я ратувати, так не вмію я плавати,
Поки людей я созвала, чорноморця не застала.

– Якби човен та веселце, ратувала б тебе, серце. (двічі)

Поплів милой за водою, осталася я вдовою.
Поплів милий річечками, зосталася з діточками.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:46 100	Як устану я раненько	Пісні з особистого та родинного життя 1 Козацька	с. Олександрівка, Валківський район	03:46	Як устану я раненько, Та й умиюся біленько, ей! Та й сяду я край віконця, Проти ясного сонця. Та й сяду я край віконця, Проти ясного сонця, Проти ясного сонця, Виглядати чорноморця. Чорноморець не сам іде, Дев’ятеро конів веде, ей! На десятім вороному, ей! Сам в жупані голубому. Я думала він додому, Він поїхав до Дунаю, ей! Там став коней напувати, ей! Стала хвиля воду гнати. Став він коней напувати, Стала хвиля воду гнати, ей! Стала хвиля воду гнати, ей! Чорноморець потопати. Чорноморець потопає, Та й на милую гукає, ей! Ратуй, ратуй, моя мила, ей! Коли вірно любила. Ой, рада б я ратувати, Так не вмію я плавати, ей! Якби човен та весельце, ей! Рятувала б тебе, серце. Поки людей ізібрала, Чорноморця утеряла, ей! Поки люди ізішлися, ей! Чорноморець утопився. Пливи, пливи за водою, Остаюся я вдовою, ей! Пливи, пливи річечками, ей! Остаюся з діточками. Пливи, пливи річечками, Остаюся з діточками, Пливи, пливи вузенькими, ей, Остаюся з маленькими!
0:00 02:16 100	Ой як сяду край віконця	Пісні з особистого та родинного життя 1 Козацька	с. Гетьманівка, Шевченківський район	02:16	Ой як сяду край віконця й протів ясного сонця, Протів ясного сонця й виглядати чорноморця. Чорноморець з поля їде, шестеро коней веде, На сьомому вороному й у жупані голубому. На сьомому вороному й у жупані голубому, Не поїхав він додому, а поїхав... Став він коней напувати, стала хвиля прибувати, Стала хвиля прибувати, чорноморець став втопати. Чорноморець потопає та й на милую гукає: "Рятуй, рятуй, моя мила, коли вірно любила!". "Ой рада б я рятувати, так не вмію я плавати!", "Біжи, мила, хоч по люди, може жаль кому буде!". "Біжи, мила, хоч по люди, може жаль кому буде!", Поки люди ізійшлися, чорноморець утопився.
0:00 02:19 100	Ой чия ж то та й пшениченька	Пісні з особистого та родинного життя	с. Кутьківка, Дворічанський район	02:19	Та ой чия ж то та й пшениченька ж, Та й що довгії да гони? Що довгії гони, Та й ой то ж того ж та й козаченька ж, Та й що чорниї да брови. Та й чиї ж то ж та й сірі ж воли, Та й по горі ходили? Та й по горі ходили, Та ой того ж та й козаченька ж Та й що ми втрьох любили.