Як сяду я край віконця
Назва | Як сяду я край віконця |
---|---|
Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
Мотив | Кохання, Потопання |
Дата запису | 1 серп. 1991 р. |
Місце запису | с. Морозівка, Балаклійський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина |
Виконавці | Іванько Парасковія Іванівна (1912), Костянтинова Ганна Дмитрівна (1911), Мороз Ганна Яківна (1918) |
Збирачi | Дмитро Лебединський, Олена Балака |
Транскрипція | Оксана Бабенко |
Слухати аудіо
Як сяду я край віконця протів ясного сонця,
Протів ясного сонця виглядати чорноморця.
Протів ясного сонця виглядати чорноморця.
Чорноморець з поля їде, ще й четверо коней веде.
Чорноморець з поля їде, ще й четверо коней веде,
На п’ятому вороному у жупані голубому.
Я думала, він додому - він поїхав до Дунаю.
Він поїхав до Дунаю, ще й до бистрого краю.
Став же коней напувати, стала вода прибувати,
Стала вода прибувати, чорноморець потопати.
Чорноморець потопає та й на милу гукає:
– Ратуй, ратуй, моя мила, коли вірно любила!
– Ой рада б я ратувати, так не вмію я плавати,
Поки людей я созвала, чорноморця не застала.
– Якби човен та веселце, ратувала б тебе, серце. (двічі)
Поплів милой за водою, осталася я вдовою.
Поплів милий річечками, зосталася з діточками.
Можливо, вам також сподобаються:
Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Як устану я раненько | Пісні з особистого та родинного життя
1
Козацька | с. Олександрівка, Валківський район | 03:47 |
Як устану я раненько, Та й сяду я край віконця, Чорноморець не сам іде, Я думала він додому, Став він коней напувати, Чорноморець потопає, Ой, рада б я ратувати, Поки людей ізібрала, Пливи, пливи за водою, Пливи, пливи річечками, | |||
Ой як сяду край віконця | Пісні з особистого та родинного життя
1
Козацька | с. Гетьманівка, Шевченківський район | 03:07 |
Ой як сяду край віконця й протів ясного сонця, Чорноморець з поля їде, шестеро коней веде, На сьомому вороному й у жупані голубому, Став він коней напувати, стала хвиля прибувати, Чорноморець потопає та й на милую гукає: "Ой рада б я рятувати, так не вмію я плавати!", "Біжи, мила, хоч по люди, може жаль кому буде!", | |||
Ой горе жити лебедику самому | Пісні з особистого та родинного життя | с. Морозівка, Балаклійський район | 01:35 |
Ой горе жити лебедику самому, Що поросло біле пір’я по йому, Чого в дівки незаплетена коса? Либонь дівка на вулицю ходила, А зродивши, в китаєчку поклала «Пливи, пливи, моє дитя, за водой, Пливи, пливи, моє дитя, ріками, |