Головна
Ой матінко-зірко, як у строку гірко

Ой матінко-зірко, як у строку гірко

Назва	Ой матінко-зірко, як у строку гірко
Жанр	Строкова
Мотив	Нещаслива доля, Розлука, Чужина
Дата запису	1 вер. 1992 р.
Місце запису	м. Ізюм, Ізюмський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Фольклорний 4 РБК, керівник Каширова В.Є
Збирачi	Віра Осадча
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 4Подобається Поділитися

Ой матінко-зірко, як у строку гірко,
Куди хилять, то й хилюся, бо я всих бою(ся). (двічі)

Ой матінко-пава, тепер я пропала,
Що ти мене туди дала, де я не бува(ла).

Ой матінко моя, тепер я не твоя,
Хіба ж тоді твоя буду, як строку добу(ду) .(двічі)

Ой вийду на гору та й гукну додому,
Вари, мати, вечеряти та й на мою до(лю).(двічі)

Варила, варила, небагато трошки,
Нема ж тобі, моя доню, ні миски, ні ло(жки). (двічі)

Ой матінко-зоре, яке мені горе,
Не доїсти, не допити, ні сісти спочи(ти). (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:46 100	Ой гоп та й усе, да й Сидор паску несе	Триндички 1 Колядка	с. Хотмизьк, Борисівський район	01:46	Ой, гоп та й усе, да й Сидор паску несе, Да Сидориха порося, да похристосилися! Трам, там, тіда, тіда, зарізала баба діда, Повісила на кілок, щоб не бігав до дівок! Трам, там, тіда, тіда, укусила баба діда, А дід с пєчки упал, та в лоханку попал, А в лоханке вода – обмочилась борода! Дед бабку замотав у тряпку, Поливав бабку водой, чтоб бабка стала молодой! Очерет, очерет очереткуватий, Чо ти вчора не прийшов, пришелепкуватий? Колядую, колядую, На печі горілку чую, Не дасте горілки, Поб’ю вам всі тарілки! Колядую, колядую, Я не п’ю і не блядую, Не дасте колядувати, Буду пить і блядувати! Ой чарка нова, та горілки нема, Хилю, хилю – не тече, коло серця пече!
0:00 03:22 100	Посадила розу край вікна	Пісні з особистого та родинного життя	с. Хотмизьк, Борисівський район	03:22
0:00 00:38 100	Ой не ходи, та розкудрявче	Пісні з особистого та родинного життя	с. Скрипаї, Зміївський район	00:38	Ой не ходи, та розкудрявче, понад моїм садом, Не товчи же, розкудрявче. ой саду-виногра(ду). Не для тебе сад(и) садила, не я й поливала, Для того сад садила, кого я люби(ла).