Головна
Ой матінко-зірко, як у строку гірко

Ой матінко-зірко, як у строку гірко

Назва	Ой матінко-зірко, як у строку гірко
Жанр	Строкові
Мотив	Нещаслива доля, Розлука, Чужина
Дата запису	1 вер. 1992 р.
Місце запису	м. Ізюм, Ізюмський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Фольклорний 4 РБК, керівник Каширова В.Є
Збирачi	Віра Осадча
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 4Подобається Поділитися

Ой матінко-зірко, як у строку гірко,
Куди хилять, то й хилюся, бо я всих бою(ся). (двічі)

Ой матінко-пава, тепер я пропала,
Що ти мене туди дала, де я не бува(ла).

Ой матінко моя, тепер я не твоя,
Хіба ж тоді твоя буду, як строку добу(ду) .(двічі)

Ой вийду на гору та й гукну додому,
Вари, мати, вечеряти та й на мою до(лю).(двічі)

Варила, варила, небагато трошки,
Нема ж тобі, моя доню, ні миски, ні ло(жки). (двічі)

Ой матінко-зоре, яке мені горе,
Не доїсти, не допити, ні сісти спочи(ти). (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:03 100	Ой матінко-вишня, чи я у вас лишня?	Строкові	с. Крячківка, Пирятинський район	02:03	Ой матінко-вишня, чи я у вас лишня? Шо ви мене туди дали, де я й неприви(шня). Ой матінко-пава, тепер я пропала, Шо ви мене туди дали, де я й не бува(ла). Ой матінко моя, тепер я й не твоя, Хіба тоді твоя буду, як строку й добу(ду). Ой вийду я на гору та й крикну додому, Вари, мати, вечеряти та й на мою долю. Варила, варила, небагато, трошки, Нема тобі, моя доню, ні миски, ні ло(жки). Що миска розбилась, ложка розлупилась, Така вже ти, моя доню, нещасна вроди(лась). (Матінко моя, де ти долю діла? Чи в морі втопила, чи в полі згубила? Як у полі загубила, то піду шукати, Як у морі затопила, буду й горювати, Матінко моя, нащо ти вродила? Як уродила, чом ти не втопила? Чо у морі б утопила, камнем придушила, Що б я й не зринала, долі нешукала)
0:00 01:54 100	Ой журавко, журавко	Строкові	смт Котельва, Котелевський район	01:54	Ой журавко, журавко, Ой журавко, журавко, Чого крячиш щоранку? Ой як мені не кричать, Ой як мені не кричать, Як високо вилітать? (Ой високо, високо, Клен-дерево широко. В клен-дерева листя є, Десь у мене мати є. Десь у мене мати є, Вона ж мене згадує. Вона мене згадує, (двічі) Як вечерять сідає. Як вечерять сідає, Та й ложечки щитає. Одна лишня ложечка є, Десь у мене дитя є. Десь у мене дитя є. На чужині страдає. Одбилося од роду, Як той камінь у воду. Не дай Боже заболіть, Та нікому пожаліть. Не дай Боже помирать, Та нікому поховать.) Т
0:00 02:30 100	Ой журавко, журавко	Строкові	с. Лютенські Будища, Зіньківський район	02:30	Ой журавко, журавко, Ой журавко, журавко, Чого кричиш та й щоранку? Ой як мені не кричать, Ой як мені не кричать, Як високо та й вилітать? Ой високо, високо, Ой високо, та й високо, Клен-дерево та й од води. Клен-дерево од води, Як листячко ой опаде, За водою та й попливе. Тоді ненька згадає, Тоді ненька згадає, Як обідать та й сідає. Одна лишня ложечка, Одна лишня та й ложечка, Та й десь моя та й донечка. Одбилася од роду, Одбилася од роду, Як той камінь у воду. Упав камінь та й лежить, Упав камінь та й лежить, На чужбині гірко жить.