Ой матінко-зірко, як у строку гірко
Назва | Ой матінко-зірко, як у строку гірко |
---|---|
Жанр | Строкова |
Мотив | Нещаслива доля, Розлука, Чужина |
Дата запису | 1 вер. 1992 р. |
Місце запису | м. Ізюм, Ізюмський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина |
Виконавці | Фольклорний 4 РБК, керівник Каширова В.Є |
Збирачi | Віра Осадча |
Транскрипція | Галина Лук'янець |
Слухати аудіо
Ой матінко-зірко, як у строку гірко,
Куди хилять, то й хилюся, бо я всих бою(ся). (двічі)
Ой матінко-пава, тепер я пропала,
Що ти мене туди дала, де я не бува(ла).
Ой матінко моя, тепер я не твоя,
Хіба ж тоді твоя буду, як строку добу(ду) .(двічі)
Ой вийду на гору та й гукну додому,
Вари, мати, вечеряти та й на мою до(лю).(двічі)
Варила, варила, небагато трошки,
Нема ж тобі, моя доню, ні миски, ні ло(жки). (двічі)
Ой матінко-зоре, яке мені горе,
Не доїсти, не допити, ні сісти спочи(ти). (двічі)
Можливо, вам також сподобаються:
Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Строкова | с. Крячківка, Пирятинський район | 02:03 |
Ой матінко-вишня, чи я у вас лишня? Ой матінко-пава, тепер я пропала, Ой матінко моя, тепер я й не твоя, Ой вийду я на гору та й крикну додому, Варила, варила, небагато, трошки, Що миска розбилась, ложка розлупилась, (Матінко моя, де ти долю діла? Як у полі загубила, то піду шукати, Матінко моя, нащо ти вродила? Чо у морі б утопила, камнем придушила, | ||||
Ой журавко, журавко | Строкова | с. Клюшниківка, Миргородський район | 05:01 |
Ой журавко, журавко, (двічі) Ой як мені не кричать,(двічі) Ой високо, високо (двічі) Ой далеко, далеко (двічі) Ой хоть вони далеко, (двічі) Тоді вони згадають, (двічі) Тоді мене спом'януть, (двічі) Одна лишня ложечка: (двічі) Ой десь наше дитятко (двічі) Утя плава та й кряче, (двічі) Утя плава по морю, (двічі) Не дай Боже заболіть (двічі) Не дай Боже помирать (двічі) | |||
Ой журавко, журавко | Строкова | с. Лютенські Будища, Зіньківський район | 02:30 |
Ой журавко, журавко, Ой як мені не кричать, Ой високо, високо, Клен-дерево од води, Тоді ненька згадає, Одна лишня ложечка, Одбилася од роду, Упав камінь та й лежить, |