За садочком сонце сходить
| Назва | За садочком сонце сходить |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Дошлюбні стосунки, Кохання, Родинне життя |
| Дата запису | 7 лип. 1997 р. |
| Місце запису | с. Коржі, Роменський район, Сумська обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Ганна Петрівна Парня (невід.) (смт. Липова Долина, Липоводолинський район) |
| Збирачi | Олена Декань |
| Транскрипція | Оксана Бугайченко |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
За садочком сонце сходить, соловейко там співав.
Не пускає мати дочки у садочок погулять. (двічі)
«Пусти мене, моя мамо, я хвилинку постою.
Соловейко там співає − я його послухаю.» (двічі)
«Не пущу я тебе, дочко, не поможе твоя річ.
Одкривай собі віконце, слухай його усю ніч.» (двічі)
А як матінка заснула, спи, спокойний тобі сон.
Та й спустилась у віконце, озернулася кругом. (двічі)
А мій милий чорнобривий по садочку прохожав,
Як зачув мій голосочок, сам тихенько заспівав. (двічі)
«Якщо вірно ти мене любиш, бросай мамоньку родну,
Та й поїдим в край дальокий, в чужу, дальню сторону!» (двічі)
«Прощай мамо, прощай тато, прощай мамонька родна,
Більш до тебе ни вернуся − тим щаслива буду я!» (двічі)
