Головна
Іще сонце не зайшло

Іще сонце не зайшло

Назва	Іще сонце не зайшло
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Дошлюбні стосунки, Нещаслива доля, Розлука, Прощання, розставання
Дата запису	28 вер. 1996 р.
Місце запису	с. Гетьманівка, Шевченківський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Миргородська Галина Іллівна (1936), Прокопова Надія Антонівна (1929), Демошкевич Ганна Олекс. (1932), Крюкова Любов Федорівна (1941), Злодєєва Марія Михайлівна (1945), Зекун Ганна Іванівна (1936)
Збирачi	Наталія Олійник
Транскрипція	Катерина Курдіновська

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 1Подобається Поділитися

Іще сонце не зайшло
Та іще ж сонце не зайшло, не зайшло,
Як зробилась темнота.

Як зробилась темнота,
Та й нещаслива та й дівчина й,
Котра любе козака.

Котра й любе ж козака,
Та й козак сяде та й поїде,
Остаюся я й сама.

Остаюся я сама,
Та й остаюся я сама, я й сама,
Не дівчина ж, не вдова.

Не дівчина й не вдова,
Та й не дівчина й не вдова, не вдова,
Накриточка й молода.

Накриточка ж молода,
Та й накриточка й молода, молода й,
Розпущьоная й коса.

Розпущьоная й коса,
Та й дівчина гречку в’яже,
Вона мені правду й скаже.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:50 100	Не здихай, мила, так тяжко	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	02:50	Не здихай, мила, так тяжко, Ой не здихай так тяжело, А вой да хіба же тобі дру…, ой дружка жалко, Забувай тепер його. Забувай тепер його. Та вой да хіба же тоді же я, ой я й забуду, Як закроються ой глаза. Як закроються глаза. А вой да серце же кров'ю же о…, ой обольоться, Грудь сов'яне же я…, ой як трава. Грудь сов'яне, як трава. Та вой да грудь сов'яне і ой засохне, Нікогда не ро…, ой розцвітьот. Нікогда не розцвітьот. Та вой да по кладбищу я ходила, Не боялась нічого. Не боялась нічого. Та вой да чого ж мені ой здєсь бояться, Здєсь ночниї сторожа. Здєсь ночниї сторожа. Та вой да чого ж мені здєсь бояться, Здєсь мой миленький лежить.
0:00 04:08 100	Да повій вітер, да буйнесенький+1	Пісні з особистого та родинного життя	с. Крячківка, Пирятинський район	04:08	Да повій, вітер, да буйнесенький З глибокого яру же, Прибудь, милой, ой да чорнобривой З далекого кра(ю). Да ой рад би я да повівати - Яр дуже й глибокий, Ой рад би я до тебе прибути - Край дуже дальок(ий). Да глибокі(високі) да явірочки, Й а ще вищі кручі же, Ой як мені же ой да й надоєло Миленького жду(чі). Да ждала год я, да ждала другий, Да й не могла дождаться же, Ой найняла ой да чорний ворон Листа пересла(ться). Да летить ворон, да летить чорний, Та й летючи кряче же, Передай же ой да тій дівчині, Хай вона й не пла(че). Да нехай вона да й не плаче, А я тут не журюся, Нехай вона ой да іде заміж, А я й оженю(ся). Да ой щоб тебе да й женихала Лихая й година же, Як зв'язала ой да білі ручки Малая дити(на). Да ізв'язала да білі ручки - Ніхто й не розв'яже, Ніхто ж мені ой да молоденькій Правдоньки не ска(же).
0:00 02:44 100	Та усі зорі зайнялися	Пісні з особистого та родинного життя	с. Гетьманівка, Шевченківський район	02:44	Та усі зорі зайнялися, й а місяць підбився, Та й усі ж хлопці на вулиці жи, а мій опізни(вся). Ой чого ж він опізнився, що дома немає, Та в чистім полі, на роздолі жи коня й напува(є). А кінь ірже, води не п'є й доріженьку чує, Та десь мій милий, чорнобривий, з другою й ночу(є). Ночуй-ночуй, мій миленький, ночуй, пригортайся, Та й а до мене, молодої жи, більш не поверта(йся). Одна гора високая, й а другая й нижче, Та й одна й мила й дорогая жи, а другая бли(жче). А я тую близенькую й людям подарую, Та й а до тії ж далекої пішки помандру(ю).