Іще сонце не зайшло
| Назва | Іще сонце не зайшло |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Дошлюбні стосунки, Нещаслива доля, Розлука, Прощання, розставання |
| Дата запису | 28 вер. 1996 р. |
| Місце запису | с. Гетьманівка, Шевченківський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Миргородська Галина Іллівна (1936), Прокопова Надія Антонівна (1929), Демошкевич Ганна Олекс. (1932), Крюкова Любов Федорівна (1941), Злодєєва Марія Михайлівна (1945), Зекун Ганна Іванівна (1936) |
| Збирачi | Наталія Олійник |
| Транскрипція | Катерина Курдіновська |
Слухати аудіо
Іще сонце не зайшло
Та іще ж сонце не зайшло, не зайшло,
Як зробилась темнота.
Як зробилась темнота,
Та й нещаслива та й дівчина й,
Котра любе козака.
Котра й любе ж козака,
Та й козак сяде та й поїде,
Остаюся я й сама.
Остаюся я сама,
Та й остаюся я сама, я й сама,
Не дівчина ж, не вдова.
Не дівчина й не вдова,
Та й не дівчина й не вдова, не вдова,
Накриточка й молода.
Накриточка ж молода,
Та й накриточка й молода, молода й,
Розпущьоная й коса.
Розпущьоная й коса,
Та й дівчина гречку в’яже,
Вона мені правду й скаже.
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Ой у полі полинок | Пісні з особистого та родинного життя | с. Почапці, Миргородський район | 03:13 |
Ой у полі полинок, чом не стелисся? Чи тобі, полинок, в полі росту нема? “Ой нема, ой нема, ох, тільки Галя одна, А я звів її з ума, ох, а сам сів на коня, І шумить, і гуде, ой, край віконечка, “Ой не вийду я, ох, ти ж покинув мене, Ти ж покинув мене, не вертайся до мене. (двічі) Ти ж покинув мене, ох, не єдиночку, | ||
| Та ще сонечко не заходило | Пісні з особистого та родинного життя
1
Рекрутські | м. Єнакієве, Горлівський район | 01:28 |
Та ще сонечко не заходило, як зробилась темнота, Котра любе козака, ох, Зостаюся ж я й сама, ох, | ||
| Не здихай, мила, так тяжко | Пісні з особистого та родинного життя | с. Клюшниківка, Миргородський район | 02:50 |
Не здихай, мила, так тяжко, Забувай тепер його. Як закроються глаза. Грудь сов'яне, як трава. Нікогда не розцвітьот. Не боялась нічого. Здєсь ночниї сторожа. |