Головна
На городі верба рясна

На городі верба рясна

Назва	На городі верба рясна
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Дошлюбні стосунки, Кохання, Нещаслива доля, Розлука
Дата запису	1999 р.
Місце запису	с-ще Новодонецьке, Краматорський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Ганна Павлівна Фокіна (1938) (м. Моспине, Донецький район)
Збирачi	Олена Харчикова
Транскрипція	Лариса Лукашенко
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

На городі верба рясна, (двічі)
Там стояла дівка красна.

Вона красна ще й вродлива, (двічі)
Її доля нещаслива.

Її доля нещаслива, (двічі)
Нема того, що любила.

Нема його та й не буде, (двічі)
Розраяли його люди.

Розраяли, розсудили, (двічі)
Щоб ми в парі не ходили.

А ми в парі ходить будем, (двічі)
Як любились, так й будем.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:18 100	Та ще сонце не заходило	Пісні з особистого та родинного життя 1 Рекрутські	с-ще Новодонецьке, Краматорський район	03:18	Та ще сонце не заходило, Як зробилась темнота. Як зробилась темнота, Та нещаслива та дівчина, котра любить козака. Котра любить козака, Та козак їде в чисте поле, зостаюся я й сама. Зостаюся я й сама, Та зостаюся я сама, не дівчина й не вдова. Не дівчина й не вдова, Та й не дівчина й не вдова, рекрутонька й молода. Рекрутонька й молода, Та вийшла дівка за ворота, за новиє й ворота. За новиє ворота, Та випустила канарейку з-під правого рукава. З-під правого рукава. Ой лети-лети, канарейка, вгору, вгору висака.
0:00 02:50 100	Не здихай, мила, так тяжко	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	02:50	Не здихай, мила, так тяжко, Ой не здихай так тяжело, А вой да хіба же тобі дру…, ой дружка жалко, Забувай тепер його. Забувай тепер його. Та вой да хіба же тоді же я, ой я й забуду, Як закроються ой глаза. Як закроються глаза. А вой да серце же кров'ю же о…, ой обольоться, Грудь сов'яне же я…, ой як трава. Грудь сов'яне, як трава. Та вой да грудь сов'яне і ой засохне, Нікогда не ро…, ой розцвітьот. Нікогда не розцвітьот. Та вой да по кладбищу я ходила, Не боялась нічого. Не боялась нічого. Та вой да чого ж мені ой здєсь бояться, Здєсь ночниї сторожа. Здєсь ночниї сторожа. Та вой да чого ж мені здєсь бояться, Здєсь мой миленький лежить.
0:00 04:22 100	Ой піду я в ліс по дрова	Пісні з особистого та родинного життя	с-ще Новодонецьке, Краматорський район	04:22	Ой піду я в ліс по дрова, наламаю лому, Завів мене дурний розум на чу…, на чужу старонку. (двічі) Ой в чужиї стороненьки ни батька й ни неньки, Тільки в саду (гаю) вишневому пают, пают салавейки. (двічі) Пойте, пойте, соловейки разними галасами, А (ох) я вийду в сад зелений – зальюсь, зальюся слязами. (двічі) Ой зірву я с рози квітку та постю на воду: «Пливи, пливи, з рози квітка, й до мо..., до мого ти роду». (двічі) Ой пливла да пливла квітка та й стала кружитца, Вийшла з хати стара ненька, та й ста…, та й стала журитца. (двічі) «Ой чого ж ти, з рози квітко, так рано зів’яла, Ой чого ж ти, моя доню, така, така стала? (двічі) Чи синів ти поженила, чи дочок віддала, За чужою рабатою така, така стара стала?» (двічі)