Головна
Ой ти місяць, місяченьку, присвіти хатину

Ой ти місяць, місяченьку, присвіти хатину

Назва	Ой ти місяць, місяченьку, присвіти хатину
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Нещаслива доля, Родинне життя, Сирітське життя
Дата запису	24 черв. 1988 р.
Місце запису	сел. Печеніги, Чугуївський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Корсун Надія Прокопівна (1930), Парасочка Зінаїда Іванівна (1937), Білоус Олександра Валеріївна (1938), Титарева Тетяна Михайлівна (1929), Варкар Віра Іллівна (1937), Ткаченко Лідія Тихонівна (1933), Багацька Ганна Іванівна (1922), Панова Ніна Федорівна (1948)
Збирачi	Віра Осадча
Транскрипція	Оксана Бугайченко

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 1Подобається Поділитися

Ой ти місяць, ой місяченько, присвіти в хатину, –
Ой там дівка, ой молодая, колише дитину,
Ой там дівка, ой молоденька, колише дитину.

Ой колихала, ой колихала – дитина заснула,
Вона його ой потихеньку к серцю пригорнула,
Вона його ой потихеньку к серцю пригорнула.

«Спи дитино, ой чорноброве, карі очінята,
Де подінемося з тобою, що в нас чужа хата,
Де подінемося з тобою, що в нас чужа хата?

Де ж та нивка, ой колосиста, шо нас прогодує?
Де ж той батько, що цю дитину зодягне й зобує,
Де ж той батько, що цю дитину зодягне й зобує?

Нема батька, не буде й неньки – нікого забути.
Тепер тобі, моя дитино, сиротою бути!»

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 04:55 100	Тече річечка невеличечка	Пісні з особистого та родинного життя	сел. Печеніги, Чугуївський район	04:55	Тече річечка невеличечка, схочу перескочу, \|Віддай же мене, моя матінко, за кого я схочу.\| 2 Як віддавала, наказувала, в гостях не бувати, А якщо прийдеш, моя донечко, то й вижену з хати. Терпіла я рік, терпіла другий, третій не стерпіла, Перетворилась в сиву зозулю, до роду злетіла. Полетіла, землю кропила дрібними сльозами, \|Гаєм летіла, гілля ламала білими крилами.\| 2 Прилетіла в сад та й стала кувать про свою чужбину, \|Ой як гірко жить, мені там одній, без своєй родини\| 2 Сидіть матінька край віконечка, рушник вишиває, \|А найменший брат на порозі став, ружжо заряджає.\| 2 Дозволь, матінка, дозволь, рідная, цю зозулю вбити, \|Бо вона кує, жалю завдає, тяжко мені жити.\| 2 Не позволю я, синочку ти мій, цю зозулю вбити, \|Бо тій зозулі, як твоїй сестрі, тяжко в світі житі.\| 2 Прилетіла раз, прилетіла два, сіла на віконце, \|А вже матінка, лежить на лаві, як праведне сонце\| 2
0:00 09:37 100	Як затоплю в новій хаті	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Вишневе, Валківський район	09:37	Як затоплю в новій хаті сирими дровами, Як затоплю в новій хаті сирими дровами. Та й заллю я сирі дрова холодной водою, Та й заллю я сирі дрова холодной водою. А сам піду до дівчини, та й до молодої, А сам піду до дівчини, та й до молодої. «Здоров була, дівчинонько!», «Здоров, козаченьку!», «Здоров була, дівчинонько!», «Здоров, козаченьку! Якшо ж мене вірно любиш, то вбий свою жінку, Якшо ж мене вірно любиш, то вбий свою жінку!». Як прийшов же він додому, став ножа точити, Його жінка, як сива голубка, начала просити: (двічі). «Чоловіче, чоловіче, дай добру годину, А я сяду погодую малую (маленьку) дитину!» (двічі). «Тоді ж будеш, моя мила, дитя годувати, Як я піду до Дунаю ножа полоскати!» (двічі). «Сосідоньки-голубоньки, дайте неньці знати, Нехай ненька ізтихенька до мене прибуде!» (двічі) Прийшла ненька ізтихенька, на порозі стала, Прийшла ненька ізтихенька, на порозі стала. «Ах ти доню, моя доню, що ти наробила? Повну хату ще й кімнату крові напустила! (двічі) Та й діточок гарнесеньких та й посиротила, Та й діточок гарнесеньких та й посиротила!» «Ой не я їх сиротила, сиротили люди, А ще ж тая дівчинонька, що жонатих любить!» (двічі)
0:00 02:00 100	Ой з-за гор, гори ой вітер повіває	Пісні з особистого та родинного життя	с. Софіївка Каховський район	02:00	Ой з-за гор, гори ой вітер повіває, Ой мати дочку ой про життя питає. Ой спитай, мати, ой сіре й утя, Ой сіре й утя ой на морі ночує. Ой сіре утя ой на морі ночує, Ой воно моє ой все горечко чує.