Зійшов місяць, а звечора рано

Од поля до поля виросла тополя,
Признавайсь, дівчино, коли будеш моя? (двічі)

Пощитай, козаче, скільки зір на небі,
Як перещитаєш, піду я за тебе. (двічі)

Щитав козак зорі, та й не дощитався,
Питав козак дівку ж, тай не допитався. (двічі)

Козаче поїде, коник марширує,
Підійди, дівчино, з коня поцілую. (двічі)

Хай тебе цілує лихая година,
Через тебе, дурню, зцуралась родина. (двічі)

Відцурався батько, відцуралась мати,
Відцурались сестри, ще й два рідних брата. (двічі)

Відцурались сестри, ще й два рідних брата,
Відцурався милий, той, що дума брати. (двічі)

Ой у лузі та ще й при березі черво.., червона калина,
Спородила молода дівчина харо.., харошого си(на).

Ой це ж вона його спородила в зеленій діброві,
Та й не дала йому молодому ні ща.., ні щастя, ні до(лі).

ー Було б тобі, моя рідна мати, цих брів не давати,
Було б тобі, моя рідна мати, щастя, щастя й долю да(ти). (двічі)