Головна
Од поля до поля виросла тополя

Од поля до поля виросла тополя

Назва	Од поля до поля виросла тополя
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя, Балади
Мотив	Нещасливе кохання
Дата запису	17 вер. 1995 р.
Місце запису	с. Очеретове, Валківський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Збирачi	Мирослава Семенова

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Од поля до поля виросла тополя,
Признавайсь, дівчино, коли будеш моя? (двічі)

Пощитай, козаче, скільки зір на небі,
Як перещитаєш, піду я за тебе. (двічі)

Щитав козак зорі, та й не дощитався,
Питав козак дівку ж, тай не допитався. (двічі)

Козаче поїде, коник марширує,
Підійди, дівчино, з коня поцілую. (двічі)

Хай тебе цілує лихая година,
Через тебе, дурню, зцуралась родина. (двічі)

Відцурався батько, відцуралась мати,
Відцурались сестри, ще й два рідних брата. (двічі)

Відцурались сестри, ще й два рідних брата,
Відцурався милий, той, що дума брати. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:10 100	Зійшов місяць, а звечора рано	Пісні з особистого та родинного життя	с. Очеретове, Валківський район	02:10
0:00 03:04 100	Коваль, коваль, коваль, коваленко	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	смт Чкаловське, Чугуївський район	03:04	Коваль, коваль, коваль, коваленько, Чом не куєш рано-пораненько? Чом не куєш рано-пораненько, Чи й у тебе заліза немає? Чи й у тебе заліза немає, Чи й у тебе сталі не хватає? Єсть у мене заліза доволі, Єсть у мене дівка до любові. Вона ж мені слави наробила , Ще й співночі сина спородила. Ще й співночі сина спородила, А на ранок в криницю носи(ла). Ой дай, Боже, снігу та морозу, Щоб замело стежки та й дорожки. Щоб замело стежки та дорожки, Щоб не знали прокляті ворожки. Щоб не чули, куди я ходила, Щоб не знали, кого я й носила. Щоб не знали, кого я й носила, Я носила козацького сина.
0:00 04:25 100	Летів орел через сад зелений	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Вʼязова, Краснокутський район	04:25	Летів й орел через сад зелений, Та й став і калину клю(вать), Летів й орел через сад зелений, Та й став і калину клю(вать). Любив козак молоду дівчину, Та й став її покидать, Любив козак (парень) молоду дівчину, Та й став її покидать. Вона ж його ж, сволоч, отруїла, Та й стала його питать, Вона ж його ж, сволоч, отравила, Та й стала його питать. – Скажи, милой, ой скажи, чорнобривой, Ой, чого ти зажури(вся), – Скажи ж, милой, скажи, чорнобривой, Ой, чого ж ти зажури(вся)? Чи й од меду ж, чи й од горілочки, Чи од проклятої любві, Чи й од меду ж, чи й од горілочки, Чи од проклятої любві?