Головна
За лєсом сонце засіяло

За лєсом сонце засіяло

Назва	За лєсом сонце засіяло
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя, Солдатські
Мотив	Прощання, розставання, Смерть
Дата запису	5 лип. 1990 р.
Місце запису	с. Софіївка Каховський район, Херсонська обл., Україна, Нижня Наддніпрянщина
Виконавці	Мельниченко Таїсія Іванівна (1949), Яковлева Олена Романівна (1931), Шевченко Віра Яківна (1926), Мунтян Марія Константинівна (1932), Савчук Меланія Тихонівна (1942), Малиш Любов Іванівна (1937), Сікач Надія Василівна (1939), Гавратюк Надія Константинівна (1924), Мальченко Надія Андріївна (1947), Барабаш Іван Петрович (1927), Мунтян Петро Константинович (1938)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський
Транскрипція	Павлина Запольска

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

За лєсом сонце засіяло, там чорний ворон, ворон прокричав. (двічі)

Слєза на грудь єму скатілась – паслєдній раз “Пращай-пращай” сказав. (двічі)

Пращайтє, дєвушкі-красоткі, пращайтє, всє ма-, всє маї друззя. (двічі)

(Бить может єду ня на времʼя, бить может, єду навсєгда.
Бить может сабля-ліходейка разрубіт череп у мєня.
Бить может мєткая винтовка із-за куста убйот мєня.
Нкто за мною не заплачет, нікто слєзінки не пролльот.
Ліш только раннєю вєсною братішка пєсню запойот.)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:04 100	Ой поливайте шлях-дорожку	Пісні з особистого та родинного життя 1 Рекрутські	с. Любимівка Каховський район	02:04	Ой поливайте шлях-доріжку, Щоб не пилилася. (двічі) Ой розважайте й отця, й неньку, Щоб не журилася. (двічі) Ой поливав же й шлях-доріжку ж, Вона все й пилиться. (двічі) Ой розважали й отця й неньку ж, Вона все й журиться. (двічі)
0:00 02:43 100	Калина-малина над яром стояла	Пісні з особистого та родинного життя	с. Софіївка Каховський район	02:43	Калина-малина ж над яром стояла, Чого ж ти, калина, так рано сов’я(ла)? Чи жари боїшся, чи дощу бажаєш? Кого вєрно любиш – то і помира(єш)? Не жари боюся же, не дощу бажаю, Кого вірно люблю ж – то і помира(ю). Як помру я, мила же, а ти будеш жива, Не забувай, мила, де моя моги(ла). А моя могила же край синього моря, Край синього моря, що довга дорог(а). (А я ту могилу піду розкопаю, Я милого кості та й пособираю. Підем до Дунаю, поперемиваю, Біленьким платочком поперетираю, Жовтеньким пісочком та й попересипаю.)
0:00 03:10 100	Забілєли снєжки	Пісні з особистого та родинного життя 2 Козацькі,Солдатські	с. Стогнії, Золочівський район	03:10