Калина-малина над яром стояла

Калина-малина ж над яром стояла,
Чого ж ти, калина, так рано сов’я(ла)?

Чи жари боїшся, чи дощу бажаєш?
Кого вєрно любиш – то і помира(єш)?

Не жари боюся же, не дощу бажаю,
Кого вірно люблю ж – то і помира(ю).

Як помру я, мила же, а ти будеш жива,
Не забувай, мила, де моя моги(ла).

А моя могила же край синього моря,
Край синього моря, що довга дорог(а).

(А я ту могилу піду розкопаю,
Я милого кості та й пособираю.
Підем до Дунаю, поперемиваю,
Біленьким платочком поперетираю,
Жовтеньким пісочком та й попересипаю.)





Варіанти виконання та схожі пісні:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 02:57
100
Калина-малина над лугом стояла+1

Відкрийте сторінку пісні, щоб дізнатися про 1 інший варіант

Пісні з особистого та родинного життя
с. Клюшниківка, Миргородський район02:57

Калина-малина над лугом стояла,
Чого ж ти, калина, рано присов'я(ла)?

Чого ж ти, калина, рано присов'яла,
Чи суші боїшся, чи дощу бажа(єш)?

Суші не боюся, дощу не бажаю,
Кого вірно люблю по тім помира(ю).

Ой умру я, мила, а ти будеш жива,
Та й замічай, мила, де моя моги(ла).

Шо моя могила в степу при дорозі,
В степу при дорозі жито полові(є).

В степу при дорозі жито половіє,
Жито половіє, травка зелені(є),

Шо я теє жито та й повижинаю,
Шо я тую травку та й повирива(ю).

Шо я тую травку та й повириваю,
А я ж ту могилу сама розкопа(ю).

А я ж ту могилу сама розкопаю,
Із милого кості та й повибира(ю).

Із милого кості та й повибираю,
Шовковим платочком поперетира(ю).

Шовковим платочком поперетираю,
Жовтеньким пісочком попересипа(ю).

Жовтеньким пісочком попересипаю,
Кленовим листочком попереклада(ю).

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 06:53
100
Сидів голуб на берьозі
Пісні з особистого та родинного життя
с. Вʼязова, Краснокутський район06:53

Сидів голуб на берьозі,
А мой милой на конє,
Ой помер, помер мой мильонок,
В чужой, дальньой сторонє.


В чужой дальньой сторонє, ох,
Не журися же, моя мила,
Не здихай так тяжело.


Не здихай так тяжело,
Ох і як же тобі дружка й жалко,
Забувай січас його.


Забувай січас його,
Ох і я дружка не забуду,
Пока скроються мої глаза.


Пока скроються ж мої глаза,
Ох і серце кров'ю же оболлється,
Грудь сов'яне ж як трава.


Грудь сов'яне й як трава,
Грудь сов'яне ж, ще й посохне,
Не розцвєтєт нєкогда.


Не розцвєтєт нєкогда,
Ох і я по кладвищі гуляла,
Не боялася ж нічєго.


Не боялася нічєго,
Ох і а чого мнє здєсь бояться,
Здєсь мой милой схороньон.


Здєсь мой милой схороньон,
Ох і на йом памятнік тяжолой,
В дев’яносто ж сємь пудов.
(Ще й облито серебром.)


В дев’яносто ж сємь пудов,

0:00 04:36
100
Не здихай, мила, так тяжко
Пісні з особистого та родинного життя
1

Романси

с. Клюшниківка, Миргородський район04:36

Не здихай, мила, так тяжко,
Не здихай так тяжело,
А вой да хіба же тобі дру…, ой дружка жалко,
Забувай тепер його.

Забувай тепер його.
Та вой да хіба же тоді же я, ой я й забуду,
Як закроються ой глаза.

Як закроються глаза.
Та вой да серце же кров'ю же о…, ой оболльоться,
Грудь сов'яне же я..., ой як трава.

Грудь сов'яне, як трава.
Та вой да грудь сов'яне і ой засохне,
Нікогда не ро…, ой розцвітьот.

Нікогда не розцвітьот.
Та вой да по кладбищу я ходила,
Не боялась нічого.

Не боялась нічого.
Та вой да чого ж мені ой здєсь бояться,
Здєсь ночниї сторожа.

Здєсь ночниї сторожа.
Та вой да чого ж мені здєсь бояться,
Здєсь мой миленький лежить.

0:00 02:09
100
На вгороді верба рясна
Пісні з особистого та родинного життя
м. Антрацит, Ровеньківський район02:09

(На вгороді верба рясна),
Там стояла дівка красна.

Вона красна, ще й вродлива, (двічі)
Її доля не щаслива.

Її доля не щаслива, (двічі)
Нема того, що любила.

Нима його та й не буде, (двічі)
Розраяли його люди.

Розраяли, розсудили, (двічі)
Щоб ми в парі не ходили.

А ми в парі ходить будем, (двічі)
І друг друга любить будем!