Головна
Ой як сяду край стола

Ой як сяду край стола

Назва	Ой як сяду край стола
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Вірність, Розлука, Смерть
Дата запису	1 лип. 2022 р.
Місце запису	с. Піски-Радьківські, Борівський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Віра Олексіївна Хандога (1950), Тамара Єгорівна Масич (1939), Катерина Степанівна Вербицька (1940), Галина Степанівна Котлярова (1936), Ольга Іванівна Басова (1958), Раїса Федорівна Гончаренко (1935)
Збирачi	Галина Лук'янець, Юлія Лузан, Василь Міщенко, Наталія Філатова-Білоус, Артем-Богдан Олексієнко, Ярослав Пушкарук, Сергій Білоус
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой як сяду край стола,
Гей, ой як сяду край стола, повечеряю сама.

Повечеряю й сама,
Гей, повечеряю сама, коли милого й нема.

А мій милий на Дону,
Гей, а мій милий на Дону, я й до нього й полину.

Кругом Дона й обійшла,
Гей, кругом Дону й обійшла, миленького й не знайшла.

Тільки знайшла й калину,
Гей, тільки знайшла калину, під калиной могилу.

На могилу я впала,
Гей, на могилу я впала, гірко плакать почала.

Вставай, милий, не лежи,
Гей, вставай, милий, не лежи, ой дорожку покажи.

З ким ти, мила, з ким ти йшла?
Гей, з ким ти, мила, з ким ти йшла, що могилу ту знайшла?

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:06 100	Посіяла огірочки близько над водою	Пісні з особистого та родинного життя	с. Піски-Радьківські, Борівський район	03:06	Посіяла й огірочки близько над водою, Сама й буду поливати дрібною сльозо(ю). (двічі) Ростіть, ростіть, огирочки, в чотирі листочки, Не бачила миленького чотирі годо(чки). (двічі) А на п’ятий побачила, як череду гнала, Не сказала й «добрий вечір», бо мати стоя(ла). (двічі) Бо мати стояла, а батько дивився, Не посміла сказать «здраствуй", шоб не насвари(вся). (двічі)
0:00 02:43 100	Калина-малина над яром стояла	Пісні з особистого та родинного життя	с. Софіївка Каховський район	02:43	Калина-малина ж над яром стояла, Чого ж ти, калина, так рано сов’я(ла)? Чи жари боїшся, чи дощу бажаєш? Кого вєрно любиш – то і помира(єш)? Не жари боюся же, не дощу бажаю, Кого вірно люблю ж – то і помира(ю). Як помру я, мила же, а ти будеш жива, Не забувай, мила, де моя моги(ла). А моя могила же край синього моря, Край синього моря, що довга дорог(а). (А я ту могилу піду розкопаю, Я милого кості та й пособираю. Підем до Дунаю, поперемиваю, Біленьким платочком поперетираю, Жовтеньким пісочком та й попересипаю.)
0:00 04:36 100	Не здихай, мила, так тяжко	Пісні з особистого та родинного життя 1 Романси	с. Клюшниківка, Миргородський район	04:36	Не здихай, мила, так тяжко, Не здихай так тяжело, А вой да хіба же тобі дру…, ой дружка жалко, Забувай тепер його. Забувай тепер його. Та вой да хіба же тоді же я, ой я й забуду, Як закроються ой глаза. Як закроються глаза. Та вой да серце же кров'ю же о…, ой оболльоться, Грудь сов'яне же я..., ой як трава. Грудь сов'яне, як трава. Та вой да грудь сов'яне і ой засохне, Нікогда не ро…, ой розцвітьот. Нікогда не розцвітьот. Та вой да по кладбищу я ходила, Не боялась нічого. Не боялась нічого. Та вой да чого ж мені ой здєсь бояться, Здєсь ночниї сторожа. Здєсь ночниї сторожа. Та вой да чого ж мені здєсь бояться, Здєсь мой миленький лежить.