Ой зачем травка зелена

Як піду я понад лугом, ой як піду я понад лугом,
Ой оре милой ой своїм плу(гом).

А він оре та й гукає, а він оре тай гукає,
Чужа мила ой поганя(є).

(Чужа мила погонила, ой чужа мила погонила,
Своя їсти варила.)

Як понесу йому їсти, як понесу же йому їсти,
Та й чи не скаже ой милой сі(сти)?

Вже наївся, вже напився, вже наївся, вже напився,
Ой на борозду ой похили(вся).

(Чого лежиш, що думаєш?
чому не пйєш, не гуляєш?)

А я лежу та й думаю, а я лежу та й думаю,
Ой нехорошу ой жінку ма(ю).

(Що товариш хужій мене, що товариш хужій мене,
А жінка краще, ніж у мене.

А в мене руда та погана, а в мене руда та погана,
Чорнявого сподобала.

А я брови в сажу вмажу, а я брови в сажу вмажу,
І з чорнявим спати ляжу.

А русява приберуся, а русява приберуся,
І на чорнявих придивлюся.

А я руда препогана, а я руда препогана,
Я й до плуга та й до рала.

Я й до плуга та й до рала, я й до плуга та й до рала,
Та до пана генерала.

А в саду зеленім під дубом рясним,
Та й козак на дівчину й головку ж склонив. (двічі)

Та нашо ти божився, й нашо клятьбу дав?
Та й любити ж до гробу мене ж й обіщав. (двічі)

Оце ж та й доріжка й до милого й лежить,
Та й не можу, й козаче, без тебе ж прожить. (двічі)

Та піду до ворожки й нехай погада,
Та яка ж мені карта й на серце випада. (двічі)

Та випала карта й бубновой валєт,
Та ждала ж й ожидала, а милого ж нєт. (двічі)

Вернувся мой милой в дванадцять часов,
На стіл похилився ще й важко здихнув. (двічі)

Чого, чого, милой ,тоска наляга?
Та навєрно задумав бросати меня? (двічі)

Чого, чого милой вчора не прийшов?
"Вийшов на крилєчко, дрібний дощ ішов." (двічі)

"Одури, козаче, ти батька своєго,
До утра гуляла – дощу не було." (двічі)

Сади зелененькі,
Ой, рано цвіли, а пізно опадали.

Пізно опадали,
Ой, любив козак дівку, січас покидає.

Січас покидає,
Ой, мимо ходить, та в гості не заходить.

В гості не заходить,
Ой, а чі зайде, так не догостює.

Не довгостює,
Ой, він зо мною та й всю ніч протоскує.

Всю ніч протоскує,
Ой, з утрі стане та й зоря заніматься.

Зоря заніматься,
«Ой, пора, мила, та й домой собираться.

Домой собираться,
Ой, єсть у мене та й жона молодая.

Жона молодая,
Ой, которая та й закон прінімала».