Головна
Та повій вітер та буйнесенький

Та повій вітер та буйнесенький

Назва	Та повій вітер та буйнесенький
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Кохання, Нещаслива доля, Розлука
Дата запису	6 лип. 2001 р.
Місце запису	c. Бахтин, Борівський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Лідія Степанівна Нужна (1932)
Збирачi	Мирослава Семенова

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Текст наразі відсутній

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст	Ноти
0:00 03:31 100	Долина широка, калина висока	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	03:31	Долина широка, калина висока, Аж до долу гілля гнеться. (двічі) Під той калиною, під той червоною, Стояв козак з дівчиною. (двічі) А дівчина плаче ше й гірко ридає, Свою долю проклинає. (двічі) Якби знала долю, якби ж знала долю, Не стояла б я з тобою. (двічі) Простояла щастя, простояла долю, Дівчиною молодою. (двічі)
0:00 04:36 100	Не здихай, мила, так тяжко	Пісні з особистого та родинного життя 1 Романси	с. Клюшниківка, Миргородський район	04:36	Не здихай, мила, так тяжко, Не здихай так тяжело, А вой да хіба же тобі дру…, ой дружка жалко, Забувай тепер його. Забувай тепер його. Та вой да хіба же тоді же я, ой я й забуду, Як закроються ой глаза. Як закроються глаза. Та вой да серце же кров'ю же о…, ой оболльоться, Грудь сов'яне же я..., ой як трава. Грудь сов'яне, як трава. Та вой да грудь сов'яне і ой засохне, Нікогда не ро…, ой розцвітьот. Нікогда не розцвітьот. Та вой да по кладбищу я ходила, Не боялась нічого. Не боялась нічого. Та вой да чого ж мені ой здєсь бояться, Здєсь ночниї сторожа. Здєсь ночниї сторожа. Та вой да чого ж мені здєсь бояться, Здєсь мой миленький лежить.
0:00 02:50 100	Не здихай, мила, так тяжко	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	02:50	Не здихай, мила, так тяжко, Ой не здихай так тяжело, А вой да хіба же тобі дру…, ой дружка жалко, Забувай тепер його. Забувай тепер його. Та вой да хіба же тоді же я, ой я й забуду, Як закроються ой глаза. Як закроються глаза. А вой да серце же кров'ю же о…, ой обольоться, Грудь сов'яне же я…, ой як трава. Грудь сов'яне, як трава. Та вой да грудь сов'яне і ой засохне, Нікогда не ро…, ой розцвітьот. Нікогда не розцвітьот. Та вой да по кладбищу я ходила, Не боялась нічого. Не боялась нічого. Та вой да чого ж мені ой здєсь бояться, Здєсь ночниї сторожа. Здєсь ночниї сторожа. Та вой да чого ж мені здєсь бояться, Здєсь мой миленький лежить.