Та гадайте, старости, гадайте

НазваТа гадайте, старости, гадайте
ЖанрВесільні
Дата запису30 черв. 1995 р.
Місце записус. Яковенкове, Балаклійський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціШелест Ганна Микитівна (1915)
ЗбирачiМирослава Семенова
ТранскрипціяЛюдмила Небожак

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Та гадайте, старости, гадайте,
По золотому складайте.
Й а тепер година не тая,
І дороженька слизькая.
Треба й Галині чобітки,
Із золотими підкі(вками)!

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 01:47
100
Ой коні, коні, ви гніді
Весільні
с. Яковенкове, Балаклійський район01:47

Ой коні, коні, ведмеді,
Чи надієтесь на силу?
Чи довезете княгину?
(До тії хати)
До тії же хати, де батько та ма(ти). У!
(До тії світлиці, де брат та сестри(ці).

Ой коні, коні, ведмеді,
Чи надієтесь на силу?
Чи довезете княгину?
(До тії хати)
До тії же хати, де батько та ма(ти),
До тії світлиці, де брат та сестри(ці). Ї!

0:00 03:09
100
Ої ненько, ненько вже й не раненько
Весільні
с. Яковенкове, Балаклійський район03:09

Ої ненько, ненько,
Вже й не раненько,
Чом не вчиш мене, ненько? 

Ої ненько, ненько,
Вже й не раненько,
Чом і не вчиш мене ж, ненько? 


Як і тебе вчите?
Жаль тебе й бити,
Будь сама й розумненька,
Як тебе вчите?
Жаль тебе й бите,
Будь сама й розумне(нька).

Пічі топите,
Їжу місите,
Ше й на річку й ходите,
Пічі топите,
Їжу місите,
Ще й на річку ходи(те).

Із річке йдуче,
Померзнуть ручки -
Тоді буде жаль дочке,
Із річки йдуче,
Померзнуть ручки -
Тоді жаль буде же вам до(чке).

0:00 04:36
100
Як піду же я та й вулицею
Весільні
с. Яковенкове, Балаклійський район04:36

Як піду же я та й вулицею,
Як піду я та й вулицею,
Вулицею та й широко(ю).

Вулицею ж та й широкою,
Вулицею ж та й широкою,
Широкою ж та й далеко(ю). ]

Широкою ж та й далекою,
Широкою ж та й далекою,
Як стану ж я та й подума(ю).

Як стану я ж та й подумаю,
Як стану ж я та й подумаю,
Шо про мене та й люди ж гово(рять).

Шо про мене ж та й люди говорять,
Шо про мене та й люди ж говорять,
Вони ж мого та й свекорка ж су(дять).

Та й вони ж мого й та й свекорка й судять,
Вони ж мого й та й свекорка ж судять,
Ой ви, люди, ж ви міні ж дивні(ї).

Ой ви люди ж ви міні дивнії,
Ой ви, люди ж, ви мені ж дивнії,
Чом ви міні ж давно не сказа(ли)?

Чом ви міні ж давно не сказали,
Чом ви міні ж давно не сказали,
Як я була ж не заруче(на)?