Ой на горі, горі та й буйний вітер віє

Ой на горі, горі та буйний вітер віє,
Ой там удівонька та пшениченьку сіє, - двічі

Вона сіє, сіє, та й стала волочити,
Та й заволочивши, стала Бога просити, - двічі

Ой уроди, Боже, та й пшениченьку яру,
Для маленьких діток, та й на вдовину славу, - двічі

Іще вдова в полі, та й додому не дійшла,
Кажуть люди, кажуть, що пшениченька зійшла. - двічі

Прийшла вдова з поля, та й на лавочці сіла,
Кажуть люди, кажуть, що пшениця поспіла. - двічі

Ой підемо, дітки, та й пшеницю глядіти,
Діти ж мої, діти, та й горе мені з вами. - двічі

Не журися мамо, та й не журися з нами,
Як повиростаєм, розійдемося сами, - двічі

Вийшла мати з хати, та й на порозі сіла,
Ждала, ждала своїх синів та поки посивіла. - двічі