Ой на горі, горі та й буйний вітер віє
| Назва | Ой на горі, горі та й буйний вітер віє |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Життя вдови |
| Дата запису | 16 серп. 1995 р. |
| Місце запису | с. Шарівка, Валківський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина |
| Збирачi | Мирослава Семенова |
| Транскрипція | Галина Лук'янець |
Слухати аудіо
Ой на горі, горі та буйний вітер віє,
Ой там удівонька та пшениченьку сіє, - двічі
Вона сіє, сіє, та й стала волочити,
Та й заволочивши, стала Бога просити, - двічі
Ой уроди, Боже, та й пшениченьку яру,
Для маленьких діток, та й на вдовину славу, - двічі
Іще вдова в полі, та й додому не дійшла,
Кажуть люди, кажуть, що пшениченька зійшла. - двічі
Прийшла вдова з поля, та й на лавочці сіла,
Кажуть люди, кажуть, що пшениця поспіла. - двічі
Ой підемо, дітки, та й пшеницю глядіти,
Діти ж мої, діти, та й горе мені з вами. - двічі
Не журися мамо, та й не журися з нами,
Як повиростаєм, розійдемося сами, - двічі
Вийшла мати з хати, та й на порозі сіла,
Ждала, ждала своїх синів та поки посивіла. - двічі
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Ой чи чула, дівчинонько? | Пісні з особистого та родинного життя | с. Шарівка, Валківський район | 02:11 |
Ой чи чула, дівчинонько, як я тебе кликав? Як я тебе кликав, Сірим конем їхав, Не обзивалася, Вийти боялася, Та й догадалася, Чого ти смієшся, | ||
| Та й поза лісочком | Пісні з особистого та родинного життя | с. Шарівка, Валківський район | 03:23 | |||
| Раз козак у похід собирався | Пісні з особистого та родинного життя
1
Козацькі | с. Шарівка, Валківський район | 04:05 |
Раз козак у похід собирався, він коня вороного сідлав. - двічі Перед ним же стояла дівчина, він словами її вговоряв. - двічі Ти не плачь, не журися, дівчино, я з тривалого боя повернусь. - двічі І повірила щиро дівчина, все кохання йому віддала. - двічі ........ Як не прийме сирая могила, та й навіки я буду вдова (одна). - двічі |