Головна
Усі гори зеленіють

Усі гори зеленіють

Назва	Усі гори зеленіють
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Життя вдови, Нещаслива доля, Родинне життя, Сирітське життя
Дата запису	1 черв. 2001 р.
Місце запису	с-ще Красноріченське, Кремінський район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Павло Васильович Стаднік (1925)
Збирачi	Юлія Лемішко
Транскрипція	Галина Лук'янець
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Усі гори зеленіють,
Усі гори зеленіють,
Тільки одна гора чо(рна).

Тільки одна гора чорна,
Тільки одна гора чорна,
Де сіяла бідна вдо(ва).

Де сіяла, волочила,
Де сіяла, волочила,
Слізоньками землю вкри(ла).

Чорна хмара наступає,
Чорна хмара наступає,
Сестра з братом розмовля(є):

“Ой братику-сокілоньку,
Ой братику-сокілоньку,
Прийми мене на зімо(ньку)!”

“Сестро ж моя, перепілко,
Сестро ж моя, перепілко,
Як у тебе дітей сті(лько)!

Раз четверо, раз пʼятеро,
Раз четверо, раз пʼятеро,
Всього буде девʼяте(ро).”

“Ідіть, діти, ідіть з хати,
Ідіть, діти, ідіть з хати,
Буде дядько вечеряти.”

Поки дядько пообідав,
Поки дядько й пообідав,
Діти батька одвіда(ли).

Вставай, тату, вставай з ями,
Вставай, тату, вставай з ями,
Гірко жити біля ма(ми).

Вставай тату, вставай з гробу,
Вставай тату, вставай з гробу,
Гірко жити нам без ро(ду).

Усі гори зеленіють,
Усі гори зеленіють,
Тільки одна гора чо(рна).

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:20 100	А всі гори зеленіють	Пісні з особистого та родинного життя 1 Сирітські	м. Антрацит, Ровеньківський район	03:20	А всі гори зеленіють, ой всі гори зеленіють, Тільки одна гора чор(на). Тільки одна гора чорна, (двічі) Де сіяла бідна вдо(ва). Де сіяла, волочила, (двічі) Слізоньками примочи(ла). Десь взялася чорна хмара, (двічі) Голівонько ж моя й бідна. Та й упала зіма біла, (двічі) Голівонько ж моя й бідна. Де ж я буду зімувати, (двічі) Своїх діток годува(ти)? «Ой, братіку-соколоньку, (двічі) Прийми ж мене на зімонь(ку)». «Ой, сестричко-перепілко, (двічі) Коли ж в тебе діток скілько?» «Ой, братіку, не лякайся, (двічі) Моїх діток не цурай(ся). Як ти сядеш обідати, (двічі) То я своїх діток вишлю. Ідіть, діти, ідіть з хати, (двічі) Сяде дядько обідати. Не так дядько, як дядина, (двічі) Вона сичіть, як гадина». Поки дядько пообіда (двічі) Діти батька одвідають. «Встаньте, тату, встаньте з ями, (двічі) Горе жити коло мами. Встаньте, тату, встаньте з гробу, (двічі) Горе жити коло роду».
0:00 01:45 100	Ой посію хмелю високого	Пісні з особистого та родинного життя	с-ще Красноріченське, Кремінський район	01:45	Ой посію хмелю високого, Та й покличу роду далекого. (двічі) Багатая сестра кіньми їде, А бідная сестра пішком іде. (двічі) Багатая сестра з калачами, А бідная сестра з діточками. Багатую сестру зустрічають, А бідную сестру та й не помічають. Багатая сестра за стіл сіла, А бідная сестра на поріг стала. Багатая сестра мед-вино пʼє, А бідная сестра слізоньки ллє. Дядько бідним дітям та й не дав їсти, Сестра у порозі, бо нема де сісти. Плачуть діти, плачуть: “Мамо, хочем їсти!”, Та й пішли додому, бо нема де сісти. (двічі)
0:00 09:37 100	Як затоплю в новій хаті	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Вишневе, Валківський район	09:37	Як затоплю в новій хаті сирими дровами, Як затоплю в новій хаті сирими дровами. Та й заллю я сирі дрова холодной водою, Та й заллю я сирі дрова холодной водою. А сам піду до дівчини, та й до молодої, А сам піду до дівчини, та й до молодої. «Здоров була, дівчинонько!», «Здоров, козаченьку!», «Здоров була, дівчинонько!», «Здоров, козаченьку! Якшо ж мене вірно любиш, то вбий свою жінку, Якшо ж мене вірно любиш, то вбий свою жінку!». Як прийшов же він додому, став ножа точити, Його жінка, як сива голубка, начала просити: (двічі). «Чоловіче, чоловіче, дай добру годину, А я сяду погодую малую (маленьку) дитину!» (двічі). «Тоді ж будеш, моя мила, дитя годувати, Як я піду до Дунаю ножа полоскати!» (двічі). «Сосідоньки-голубоньки, дайте неньці знати, Нехай ненька ізтихенька до мене прибуде!» (двічі) Прийшла ненька ізтихенька, на порозі стала, Прийшла ненька ізтихенька, на порозі стала. «Ах ти доню, моя доню, що ти наробила? Повну хату ще й кімнату крові напустила! (двічі) Та й діточок гарнесеньких та й посиротила, Та й діточок гарнесеньких та й посиротила!» «Ой не я їх сиротила, сиротили люди, А ще ж тая дівчинонька, що жонатих любить!» (двічі)