Головна
Ой там, на торжку, на базарі

Ой там, на торжку, на базарі

Назва	Ой там, на торжку, на базарі
Жанр	Жартівливі
Мотив	Родинне життя
Дата запису	7 черв. 1999 р.
Місце запису	с. Лозовівка, Старобільський район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Євдокія Омелянівна Жалдак (1942)
Збирачi	Олена Жиленкова
Транскрипція	Галина Лук'янець
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой там, на торжку, на базарі, жінки чоловіків продавали,
Як прийдеться до ладу, то я свого поведу та й продам.

Із лик мотузок ізвязала, взяла свого милого, налигала.
Та й повела на базарь, до терниці привʼязала. (двічі)

Як наїхало покупальниць, як наїхало торгувальниць,
Стали думать і гадать, що за цього мужа дать.

А за цього мужа треба дати, а за цього мужа треба взяти:
Пару коней вороних ще й сто рублів золотих. (двічі)

А я стала, подумала:“З кіньми треба колотиться, а з грошима треба носиться,
А мій милий, чорнобривий, до роботи не лінивий, він для мене знадобиться. (двічі)

Він посіє й пооре, не для кого – все для мене,
Ой, мій милий, серденько, пожалію я тебе. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:12 100	Ой мій милий вареничків хоче	Жартівливі	с. Лозовівка, Старобільський район	02:12	Ой мій милий вареничків хоче, ой мій милий вареничків хоче. “Навари, милая, навари, милая, навари, у-ха-ха, моя чорнобривая!”. (двічі) “Та дров вже нема, милий мій, миленький, та дров вже нема, голуб мій сизенький!”, “Нарубай, милая, нарубай, милая, нарубай, у-ха-ха, моя чорнобривая!”. “Та сили ж нема, милий мій, миленький, та сили же нема, голуб мій сизенький!”, “Помирай, милая, помирай, милая, помирай, у-ха-ха, моя чорнобривая!”. (двічі) “А з ким будеш доживать, милий мій, миленький? А з ким будеш доживать, голуб мій сизенький?”, “Із кумой, милая, із кумой, милая, із кумой, у-ха-ха, моя чорнобривая!”. (двічі) “Так ходімо ж додому, милий мій, миленький, вареничків наварю, голуб мій сизенький!”, “Не балуй, милая, не балуй, милая, не балуй, у-ха-ха, моя чорнобривая!”. (двічі)
0:00 01:58 100	Ой піду я лугом, лугом,	Пісні з особистого та родинного життя 1 Жартівливі	с. Привілля, Словʼянський (Краматорський) район	01:58	Ой піду я лугом, лугом, нуда-я, нуда-я, Там мій милий оре плугом, нуда-я, нуда-я. (двічі) Понесу я йому їсти, нуда-я, нуда-я, Чи не скаже мені сісти, нуда-я, нуда-я. (двічі) Він наївся, він напився, нуда-я, нуда-я, Та й на ріллю повалився, нуда-я, нуда-я. (двічі) – Чого лежиш, чом не ореш, нуда-я, нуда-я, Чом до мене не говориш, нуда-я, нуда-я? (двічі) – А я лежу та й думаю, нуда-я, нуда-я, Що погану жінку маю, нуда-я, нуда-я. (двічі) – Який тобі дідько винен, нуда-я, нуда-я, Що ти гарний, чорнобривий, нуда-я, нуда-я. (двічі) А я руда вродилася, нуда-я, нуда-я, Чорнявому судилася, нуда-я, нуда-я. (двічі) Не сватав ти мене вночі, нуда-я, нуда-я, Не вилізли ж тобі очі, нуда-я, нуда-я. (двічі) А я брови підмалюю, нуда-я, нуда-я, Чорнявого поцілую, нуда-я, нуда-я. (двічі)
0:00 02:50 100	Я в середу родилася	Пісні з особистого та родинного життя 1 Жартівливі	м. Старобільськ, Старобільський район	02:50	Я в середу родилася, кажут люди – «Горе!» Не йди, дівко, за старого, бо борода коле. (двічі) А йди, дівко, за того, що сіяють вуса, Він на мене кивне, моргне, а я засміюся. (двічі) Мету хату, мету сіни, та й засміялася, Вийшла з хати стара мати, та й догадалася. (двічі) – Знаю, доню, знаю, люба, чого ти смієсся, Полюбила козаченька, та й не признаєсся. (двічі) – Не розливай, мати, воду, тобі не носити, Не розлучай мене з милим, тобі з ним не жити. (двічі) – Буду пити, буду лити, буду розливати, Не любого зятя маю, буду розлучати. (двічі)