Ой там, на торжку, на базарі

Ой мій милий вареничків хоче, ой мій милий вареничків хоче.
“Навари, милая, навари, милая, навари, у-ха-ха, моя чорнобривая!”. (двічі)

“Та дров вже нема, милий мій, миленький, та дров вже нема, голуб мій сизенький!”,
“Нарубай, милая, нарубай, милая, нарубай, у-ха-ха, моя чорнобривая!”.

“Та сили ж нема, милий мій, миленький, та сили же нема, голуб мій сизенький!”,
“Помирай, милая, помирай, милая, помирай, у-ха-ха, моя чорнобривая!”. (двічі)

“А з ким будеш доживать, милий мій, миленький? А з ким будеш доживать, голуб мій сизенький?”,
“Із кумой, милая, із кумой, милая, із кумой, у-ха-ха, моя чорнобривая!”. (двічі)

“Так ходімо ж додому, милий мій, миленький, вареничків наварю, голуб мій сизенький!”,
“Не балуй, милая, не балуй, милая, не балуй, у-ха-ха, моя чорнобривая!”. (двічі)

Ой там на торжку ж, на базарі, жінки ж чоловіків продавали,
Як прийдеться до ладу, то я свого поведу та й продам.

Із лик матузок я зсукала, взяла свого ж миленького налигала,
Та й повела на базарь, до терниці прив’язала. (двічі)

Як наїхало ж купувати, як наїхало ж купувати,
Стала думать і гадать, що за цього мужа дать? (двічі)

Ой за цього ж мужа треба дати, ой за цього ж мужа треба дати,
Пару коней вороних, ще й сто рублів золотих. (двічі)

Ой стала ж я, подумала: «Чи з кіньми водиться, чи міні з грішми носиться?»
«А мій милий чорнобривий до роботи не лінивий він для мене пригодиться». (двічі)

Ой хмелю ж мій, хмелю, хмелю зелененький,
Де ж ти, хмелю, зіму зімувався, що й не розвивався?

Зімував я зіму, зімував я другу,
Зімував я в лузі на калині та й не розвивався. (двічі)

Ой синку мій, синку, синку мій миленький,
Де ж ти, синку, цю нічку ночував, що й не роззувався?

Ночував я й нічку, ночував я й другу,
Ночував я у тії вдовиці, що сватати буду. (двічі)