Ой у полі, у полі береза стояла
| Назва | Ой у полі, у полі береза стояла |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя, Балади |
| Мотив | Кохання, Родинне життя, Отруєння |
| Дата запису | 1 січ. 2000 р. |
| Місце запису | с. Гусарівка, Барвінківський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Вікторія Юріївна Cимащук (1955) (Виконавиця співає не в традиційній, а в сценічній манері) |
| Збирачi | Ольга Кекіна |
| Транскрипція | Галина Лук'янець |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Ой у полі, у полі береза стояла,
Мати свого сина в поход виряжала. (двічі)
“Іди, іди синку, іди, не барися,
На третій годочок додому вернися!”. (двічі)
Ось проходе годик, ось проходе другий,
На третій годочок іде мій синочок. (двічі)
“Ой чи рада, мамо, ой чи рада мною,
Ой чи рада, мамо, моєю женою?”. (двічі)
“Ой рада я, синку, ой рада ж тобою,
Та й не рада, синку, твоєю женою!”. (двічі)
Посадила сина в святому куточку,
Нелюбу невістку в сінях в уголочку. (двічі)
Наливає сину солодкого меду,
Нелюбій невісткі зеленого яду. (двічі)
А син і невістка, вони так любились,
Вони тим ядочком та й переділились. (двічі)
Поховала сина в зеленом садочку,
Нелюбу невістку в глибоком ярочку. (двічі)
Посадила сину червону калину,
Нелюбій невісткі суху берестину. (двічі)
Червона калина стала засихати,
Материнське серце з болем виривати. (двічі)
Ой у полі, у полі береза стояла…
