Приїхало до дівчини

(очевидно пропущений перший рядок
“Закувала зозуленька в саду на помості”)

Приїхало до дівчини три козаки в гості.

Один іде, коня веде, другий коня вʼяже, ей,
Третій стоїть під віконцем, “Добрий вечір” каже.

“Добрий вечір, стара мати, дай води напиться!, ой,
Добрий вечір, стара мати, дай води напиться!”.

“Вода в сінях на віднику, іди та й напийся, аа,
Дівка в хаті на кроваті, іди, подивися, ей,
Дівка в хаті на кроваті, іди, подивися!”

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 01:26
100
Їхав, їхав козак містом
Пісні з особистого та родинного життя
1

Козацькі

м. Ровеньки, Ровеньківський район01:26

Їхав, їхав козак містом,
Під копитом камінь тріснув, раз, два,
Під копитом камінь тріснув, раз.

Під копитом камінь тріснув,
Соловейко в гаю свиснув, раз, два,
Соловейко в гаю свиснув, раз.

«Соловейко, рідний брате,
Виклич мені дівча з хати, раз, два,
Виклич мені дівча з хати, раз.

Виклич мені дівча з хати,
Щось я маю запитати, раз, два,
Щось я маю запитати, раз.

Щось я маю запитати,
Чи не била вчора мати, раз, два,
Чи не била вчора мати да раз?»

«Ой хоч била, хоч не била,
Я з козаком говорила, раз, два,
Я з козаком говорила да раз».

0:00 01:18
100
Била мене мати березовим кнутом
Пісні з особистого та родинного життя
м. Ровеньки, Ровеньківський район01:18

Била мене мати березовим кнутом,
Щоби я не гуляла з молодим рекрутом,
Щоби я не стояла з молодим рекрутом.

А я собі стояла, поки півні піли,
На двері воду лляла, щоби не скрипіли. (двічі)

На двері воду лляла, на пальцях ходила,
Щоб мати не почула, щоби не сварилась. (двічі)

А мати і не спала, та все чисто чула,
І мене не сварила, сама така була. (двічі)

0:00 03:30
100
Ой у лужку, при лужку
Пісні з особистого та родинного життя
1

Козацькі

с. Галицинівка, Покровський район03:30

Ой у лужку, при лужку, при широком полі,
При знакомом табунє конь гуляв по волі. (двічі)

Кінь гуляв по волі, ой, козак по неволі,
Як спіймаю – зануздаю шовковой уздою. (двічі)

Лети, лети, ти мій конь, та й не торопися,
Протів милої двора стань, остановися. (двічі)

Стань, остановися та вдарь копитами,
Чи вийде дівчинонька з чорними бровами (двічі).

Ой не вийшла дівчинонька, вийшла її мати:
«Здраствуй, здраствуй, милий зять, пожалуй у хату». (двічі)

«Я й у хату не піду, а піду в світлицю,
Розбужу я крєпкий сон красної дівиці». (двічі)

А дівчина встала, йому не сказала,
Правой ручкой обняла та й поцелувала. (двічі)