Посадила рожу край вікна

Посадила рожу край вікна,
Ой мала я мужа, ой мала я мужа,
Ой мала я мужа пияка.

Нічого не робе, тільки пʼє,
Нічого не робе, тільки пʼє,
А прийде додому, додому він прийде,
А прийде додому – жінку бʼє.

“Ой не бийся, муже, не бий, не карай,
Ой не бийся, муже, не бий, не карай,
Бо тебе я кину, а сама уїду,
А сама уїду за Дунай!,
Бо тебе я кину, а сама уїду,
А сама уїду за Дунай!”.

“Ой вернися, жінко, додому,
Ой вернися, жінко, додому,
Бо дітоньки плачуть, вони їсти хочуть,
Горе міні жити самому!
Бо дітоньки плачуть, вони їсти хочуть,
Горе ж міні жити самому!”.

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 03:15
100
Ой вербо, вербо, де ти зросла
Пісні з особистого та родинного життя
с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район03:15

Ой вербо, вербо, де ти зросла,
Що твоє листячко вода знесла? (двічі)

Ой знесла, знесла ж тиха вода,
А я ж молода, як ягода. (двічі)

Я молодая, як ягода,
Не піду заміж за рік, за два. (двічі)

А піду заміж аж п’ятого,
За того п’яницю проклятого. (двічі)

… ніченька, все він п’є та п’є,
Прийде додомоньку мене він б’є. (двічі)

Ой кукушечка, все ж і ку та й ку,
За що я терпля таку муку? (двічі)

А соловеєчко все ж тьох та тьох,
Котяться сльозоньки, як той горох. (двічі)



0:00 02:40
100
Ой де б я, де б я з досадоньки пішла
Пісні з особистого та родинного життя
с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район02:40

Ой де б я, де б я з досадоньки пішла,
Ой де б я, де б я своє горе рознесла. (двічі)

Ой як піду я до сусіди за жорном,
Там сидить милий у сусіди за столом. (двічі)

Він п’є горілку хрустальовим стаканом,
Ще й накиває на милую кулаком. (двічі)

“Ой чи у тебе хліба-солі немає?
Ой що ж вона їх по сусідам шукає?” (двічі)

“Ой єсть у мене хліба-солі доволі,
Ой та й не маю розмовоньки з тобою”. (двічі)

Ой де б я, де б я з досадоньки пішла,

Ой де б я, де б я своє горе рознесла. (двічі)

0:00 03:10
100
Ой у полі висока могила
Пісні з особистого та родинного життя
с. Крячківка, Пирятинський район03:10

Ой у полі висока могила, (двічі)
На могилі червона кали(на).

На калині чорний ворон кряче, (двічі)
На чужині сиротина пла(че).

Ой казали сиротині люде: (двічі)
– Вийди заміж - краще тобі бу(де).

А я ж людську воленьку ввольнила. (двічі)
Вийшла заміж - голівку втопи(ла).

Утопила в глибоку криницю, (двічі)
Вийшла заміж за гірку п’яни(цю).

(Ой гуль-гулі, голубоньки, з хати,
Не збудіте милого з кроваті.

Сама знаю, коли ізбудити,
Ой як начне сонечко сходити.

Затулили напільні оконця,
Щоб не текло на козака сонце.

Ой став милий з кроваті вставати,
Стали подушки по хаті літати.

Стали подушки по хаті літати,
Стала мила у окно тікати.

– Ой чом, мила, у окно тікаєш,
Хіба ж ти, мила, шуточок не знаєш?

– Ой якби я за шутки приймала,
То я б досі в могилі лежала.)