​Ой як схочу, помандрую

Ой як схочу, помандрую,
З своєї ох і я сторонки, ой а все у чужую же,
З своєї ох і я сторонки ой а все же в чужу(ю).

Мандруй, мандруй, козаченько,
То я й буду, то я й буду знати, ой відкіля виглядати же,
То я й буду, то я її буду знати, ой відкіля вигляда(ти).

Чи з Харькова, чи з столиці,
З далекого, з далекого краю, ой краю же, з косовиці же,
З далекого, з далекого краю, ой краю же, з косови(ці).

Їхав козак з косовиці,
Питається, питається дівки, та й дівки й красавиці же,
Питається, питається дівки, ой дівки же красави(ці).

Ой чи жива, чи здорова?
Ой вийдем, ох моя мила, ой моя же чорнобрива,
Вийдем, ох і моя мила, ой моя же чорнобри(ва).

Я й не вийду, я й не стану,
Вишлю сестру, ох і меншу мене, ой тобі на пораду,
Вишлю сестру ох і меншу мене, ой тобі на пора(ду).

В мене сестра менша мене,
Личко біле, ох і чорні брови, ой такі ж, як у мене,
Личко біле, ох і чорні брови, ой такі ж, як у ме(не).

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 01:41
100
Ой тихий Дунай, ой тихий Дунай
Пісні з особистого та родинного життя
2

Козацькі,Солдатські

с. Семенівка, Краматорський район01:41

Ой тихий Дунай, ой тихий Дунай, бережки розносе,
Та й молоденький та й новобранчик полковника про(се).

“Ой молоденький та полковнику, відпусти додому,
Ой розплакалась та й ростужилась дівчина за мно(ю)!”

“Ой нехай плаче та нехай туже, вона й перетуже,
Ой молоденький та й новобранчик три года отслу(же)”.

Ой служив, служив та й новобранчик та й став помирати,
Ой перед смертю своєю став дівку бажа(ти).

Ой умер, умер новобранчик у неділю вранці,
Та й положили ой новобранця в казармі на ла(вці).

Ой його несуть та й коня ведуть, кінь голівку клонить,
Ой молодая ж ой дівчинонька білі ручки ло(мить).

Ой не ламай же, та й дівчинонько, мизинного пальця,
Та й уже тобі та й не любити такого краса(вця).

0:00 02:12
100
Вітер з поля, хвиля з моря
Пісні з особистого та родинного життя
с. Софіївка, Краматорський район02:12

Вітер з поля, хвиля з моря,
Ой да ж довела любов до горя. (двічі)

Свєт головушка й кружиться,
Ай да й на плечо й орьол садітся.

«Ой ти, орле, орле сизокрилий,
Скажи ж міні правдоньку, де мій милий?» (двічі)

«А твій милий на роботі,
Ой да й у літєйному заводі».

«Що ж він робе, виробляє?»
«Мідні, мідні трубочки ж виливає».

Пішла пара по заводу,
Ой да пішла славонька по народу.

Пішла слава по народу,
Та й на тую ж дівчину, шо біз роду.

А я слави, слави ж не боюся,
Та й на тії дівчіні й оженюся.

0:00 06:47
100
На могилу тихий вітер віє
Пісні з особистого та родинного життя
с. Семенівка, Краматорський район06:47

На могилу тихий вітер віє,
Там Микола пшениченьку сіє,
Там Микола пшениченьку сіє. (двічі)

Ой він сіє, у краю не доходе,
Як до його дівчина приходе,
Як до його дівчина приходе. (двічі)

“Ой Миколо, ти добрий гайдаре,
Виводь мене з зеленого гаю,
Виводь мене з зеленого гаю. (двічі)

Виводь мене з зеленого гаю,
Бо їй-Богу, доріжки не знаю,
Бо їй-Богу, доріжки не знаю”. (двічі)

“Ой якби ти доріжки не знала,
То ти б мене гайдаром не звала ,
То ти б мене гайдаром не звала!” (двічі)

Та й дав мені волів подержати,
А сам пішов доріжку шукати,
А сам пішов доріжку шукати. (двічі)

Підвів мене під білу березу,
Та й звів з ума, не п’яну, тверезу,
Та й звів з ума, не п’яну, тверезу. (двічі)

На могилу тихий вітер віє,
Там Микола пшениченьку сіє,
Там Микола пшениченьку сіє. (двічі)

Ой він сіє, у край не доходе,
Як до його Маруся приходе,
Як до його Маруся приходе. (двічі)

Як до його Маруся приходе,
Ще й малую дитину приносе,
Ще й малую дитину приносе. (двічі)

“Ой Миколо, який ти дурненький,
Подивися, який син гарненький!
Подивися, який син гарненький!” (двічі)