На могилу тихий вітер віє

На могилу тихий вітер віє,
Там Микола пшениченьку сіє,
Там Микола пшениченьку сіє. (двічі)

Ой він сіє, у краю не доходе,
Як до його дівчина приходе,
Як до його дівчина приходе. (двічі)

“Ой Миколо, ти добрий гайдаре,
Виводь мене з зеленого гаю,
Виводь мене з зеленого гаю. (двічі)

Виводь мене з зеленого гаю,
Бо їй-Богу, доріжки не знаю,
Бо їй-Богу, доріжки не знаю”. (двічі)

“Ой якби ти доріжки не знала,
То ти б мене гайдаром не звала ,
То ти б мене гайдаром не звала!” (двічі)

Та й дав мені волів подержати,
А сам пішов доріжку шукати,
А сам пішов доріжку шукати. (двічі)

Підвів мене під білу березу,
Та й звів з ума, не п’яну, тверезу,
Та й звів з ума, не п’яну, тверезу. (двічі)

На могилу тихий вітер віє,
Там Микола пшениченьку сіє,
Там Микола пшениченьку сіє. (двічі)

Ой він сіє, у край не доходе,
Як до його Маруся приходе,
Як до його Маруся приходе. (двічі)

Як до його Маруся приходе,
Ще й малую дитину приносе,
Ще й малую дитину приносе. (двічі)

“Ой Миколо, який ти дурненький,
Подивися, який син гарненький!
Подивися, який син гарненький!” (двічі)