Тече річенька невеличенька
| Назва | Тече річенька невеличенька |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя, Балади |
| Мотив | Родинне життя, Чужина |
| Дата запису | 29 бер. 1993 р. |
| Місце запису | с. Курахівка, Покровський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Надія Андріївна Пузир (1915) |
| Збирачi | Валентина Березняк |
| Транскрипція | Оксана Бугайченко |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Тече річенька невеличенька, схочу – перескочу,
Отдайте мене, моя матінко, за кого я хочу.
Як отдавала, приказувала сім год не бувати,
А як прийдеш ти, моя донечко, я вижену з хати.
Терпіла годок, терпіла другой, третій не стерпіла,
Перекинулась в сизу зозулю, взяла полетіла.
Лісом летіла, гілля ламала своїми крилами,
Полем летіла, поле кропила дрібними сльозами.
Прилетіла в сад, сад зелененький сіла на калині,
Дай стала ковать, жалю задавать, як жить на чужбині.
Сидить матінка край віконечка, рушник вишиває,
А найменший брат стоїть у вікна, ружжо заряжає.
Дозвольте мені, моя матінко, цю зозулю вбити,
Бо вона кує, жалю задає, я й не можу жити.
Не дозволю я, ти мій синочок, цю зозулю вбити,
Цій зозулинці, як моїй доцці, тяжко в світі жити.
