​Ой у полі, полі сухий дуб розвився

Летіла зозуля через мою хату,
Сіла на калині та й стала кувати. (двічі)

“Ой ти, зозулино, чого рано куєш?
Чи ти, зозулино, горе моє чуєш?” (двічі)

“Як би не чувала, то я б не кувала,
Тобі б, молоденькій, правди б не казала.” (двічі)

Як піду в садочок, зорву я листочок,
Та й понакриваю милого слідочок. (двічі)

Щоб роса не впала, пташки не блудили,
Щоб мого милого дівки не любили. (двічі)

Одна полюбила та й причарувала,
Несолону рибку вечерять давала. (двічі)

“Вечеряй, вечеряй та й не сомнівайся,
А як нежонатий – зо мной оставайся.” (двічі)

“Єсть у мене жінка, єсть у мене діти,
Раде б моє серце до їх полетіти.” (двічі)

“Тобі, мій миленький, до їх не літати,
Тобі, мій миленький, зо мной привикати.” (двічі)

Єхав Янко, єхав по бистрой рєкі,
Под зельоним дубом пили мужики.
З учіряшньой п’янки я із ног ізвалюсь,
Дайте похмєлиться, а то утоплюсь.

Єслі хочеш випить, так садись под дуб,
За вина бутилку клади один руб.
А я ж немного вип’ю, лиш одні сто грам,
Получу получку, так троячку оддам.
А я ж немного вип’ю, лиш одні сто грам,
Получу получку, так троячку оддам.

Получив получку та й дамой скорєй,
Бо на всю получку угостив друзєй.
А прийшов додому, на коліна став,
«Милая Альона, дєньги потєряв".
А прийшов додому, на коліна став,
«Милая Альона, дєньги потєряв».

«Милий мой голубчик, що ж ти наробив,
Ти ж усю получку до рубля пропив.»
«Милая Альона, ми єщьо заживьом,
Іздадім бутилки − хлєба наберьом».
«Милая Альона, ми єщьо заживьом,
Іздадім бутилки − хлєба наберьом».

«Милий мой голубчик, шо ж будим робить,
Як рожу я сина, чим будем кормить?»
«Милая Альона, тьощі оддадім,
А не схоче тьоща − в інтернат сдадім».
«Милая Альона, тьощі оддадім,
А не схоче тьоща − в інтернат сдадім».

Та чого не прийшов, та як місяць зійшов, та як я тебе ж ждала?
Та чи коня не мав, а й чи стежки не знав, чи мать не пускала? (двічі)

І коня я мав, і стежку я знав, та й мати пускала.
А найменша сестра, бодай не зросла, сіделце сховала. (двічі)

А старша сестра сіделце знайшла, коня осідлала.
Поїдь, братіку, їдь, ріднесенький, котра ж тебе ждала. (двічі)

Тече річенька, невеличенька, схочу перескочу.
Оддай же мене, моя матінко, за кого я схочу. (двічі)

А як оддала та й приказала в гостях не бувати.
А якщо прийдеш, моя донечко, то вижену й з хати. (двічі)