​З горки на горку й дорожка лежить

З горки на горку й дорожка лежить,
Нема мого милого – не можу я жить,
Да раз, да горазд, да два,
Нема мого милого – не можу я жить.

Піду до ворожки та й буду ворожить,
Яка в мене карта на серці лежить,
Да раз, да горазд, да два,
Яка в мене карта на серці лежить.

Та й випала карта – бубновий валєт,
Ждала до півночі, а милого нєт,
Да раз, да горазд, да два,
Ждала до півночі, а милого нєт.

З півночі звернуло, як милий прийшов,
На стіл похилився та й тяжко здихнув,
Да раз, да горазд, да два,
На стіл похилився, так тяжко здихнув.

А я ждала, ждала, до нього підійшла:
“Чого ж, чого, милий, тоска налягла?”,
Да раз, да горазд, да два,
“Чого ж, чого, милий, тоска налягла?”

“Чого ж, чого, милий, учора не прийшов?”,
“Вийшов на крилечко – дрібний дощ ішов",
Да раз, да горазд, да два,
“Вийшов на крилечко – дрібний дощ ішов".

“Одури, козаче, ж ти матір свою,
Ти вчора проводив подружку мою!",
Да раз, да горазд, да два,“Ти вчора проводив подружку мою!”

“Одури, козаче, ж ти батька свого,
Я вчора гуляла – дощу не було!",
Да раз, да горазд, да два,
“Я вчора гуляла – дощу не було!”